Виплата 15 000 000 грн за постановою № 168 залежить від встановлення причинного зв’язку смерті військовослужбовця з бойовим ушкодженням

Виплата 15 000 000 грн за постановою № 168 залежить від встановлення причинного зв’язку смерті військовослужбовця з бойовим ушкодженням

Дружина померлого військовослужбовця звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просила скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 22 листопада 2024 року № 196/975, у частині призначення їй одноразової грошової допомоги в розмірі 671 000 грн, а також зобов’язати Міністерство оборони України призначити і виплатити їй одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Позивачка зазначала, що її чоловік був мобілізований до Збройних Сил України, проходив військову службу та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у Харківській і Донецькій областях. Військовослужбовець помер унаслідок гострого порушення кровообігу, коронарокардіосклерозу та атеросклеротичної хвороби серця. Відповідно до висновку військово-лікарської комісії захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті були пов’язані із захистом Батьківщини. Саме з цим позивачка пов’язувала право на допомогу у підвищеному розмірі 15 000 000 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив, виходячи з того, що смерть військовослужбовця настала в період дії воєнного стану під час виконання обов’язків військової служби та безпосередньої участі у заходах із забезпечення оборони держави, а причинний зв’язок захворювання із захистом Батьківщини встановлено. Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що виплата у розмірі 15 000 000 грн за постановою Кабінету Міністрів України № 168 застосовується не до кожного випадку смерті військовослужбовця, пов’язаної із захистом Батьківщини, а за наявності визначених цією постановою умов.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу позивачки без задоволення, а постанову апеляційного суду — без змін. Суд погодився, що у справі не заперечується право позивачки на одноразову грошову допомогу як члена сім’ї померлого військовослужбовця, оскільки таку допомогу їй призначено відповідно до Закону № 2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975. Спір стосувався виключно наявності підстав для застосування спеціального підвищеного розміру допомоги — 15 000 000 грн — за постановою № 168.

Суд застосував статті 17, 19 Конституції України, статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Європейську соціальну хартію (переглянуту), статтю 41 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», статті 1, 3, 16, 16-2 Закону № 2011-XII, Порядок № 975, постанову Кабінету Міністрів України № 168, Закон України від 16 липня 2025 року № 4546-IX, а також статті 2, 242, 341, 350 Кодексу адміністративного судочинства України. Верховний Суд також урахував правовий висновок Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладений у постанові від 16 червня 2026 року у справі № 620/10029/24, яким здійснено комплексний аналіз співвідношення Закону № 2011-XII, Порядку № 975 та постанови № 168 і відступлено від попередніх висновків у постановах від 17 липня 2024 року у справі № 600/548/23-а та від 22 серпня 2024 року у справі № 380/9868/23.

Верховний Суд сформулював такі основні правові висновки:

1.        Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 передбачає дві самостійні підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн: загибель особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, у період дії воєнного стану; або смерть такої особи внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після отримання такого ушкодження.

2.        Для застосування абзацу шостого пункту 2 постанови № 168 юридично значущим є не лише безпосередня медична причина смерті, а насамперед належними та допустимими доказами підтверджений причинний зв’язок між смертю військовослужбовця та пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими за обставин, визначених цією нормою. Тому необхідно розмежовувати випадки, коли захворювання є самостійною причиною смерті, і випадки, коли смерть перебуває у прямому причинному зв’язку з документально підтвердженим бойовим ушкодженням.

3.        Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про те, що захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця, пов’язане із захистом Батьківщини або проходженням військової служби, не є безумовною підставою для застосування пункту 2 постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин поранення, контузії, травми чи каліцтва та причинного зв’язку між такими ушкодженнями і смертю.

4.        Положення постанови № 168 мають застосовуватися у системному зв’язку із Законом № 2011-XII та Порядком № 975. Законодавче визначення розміру одноразової грошової допомоги у сумі 15 000 000 грн саме по собі не означає автоматичного виникнення права на таку виплату в кожному випадку смерті військовослужбовця під час проходження військової служби. Умови виникнення права на відповідний вид соціального забезпечення та розмір виплати є різними елементами правового регулювання і мають самостійне юридичне значення.

5.        У цій справі Верховний Суд установив, що смерть військовослужбовця настала внаслідок захворювання, а військово-лікарська комісія визнала це захворювання і причину смерті такими, що пов’язані із захистом Батьківщини. Водночас матеріали справи не містили висновків компетентних органів або інших належних доказів, які б підтверджували, що смерть настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони.

6.        Верховний Суд зазначив, що такий підхід не ставить під сумнів факт смерті військовослужбовця під час проходження військової служби, причинний зв’язок захворювання із захистом Батьківщини та право членів його сім’ї на соціальний захист у порядку і розмірах, визначених Законом № 2011-XII та Порядком № 975. Однак встановлені обставини не підтверджують наявності саме тих юридичних фактів, з якими пункт 2 постанови № 168 пов’язує право на спеціальну одноразову грошову допомогу у збільшеному розмірі 15 000 000 грн.

Постанова Верховного Суду від 19 червня 2026 року у справі № 380/4474/25 (адміністративне провадження № К/990/12965/26) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/137556396