За що притягають до відповідальності суддів у Хорватії? (Конституційний Суд Хорватії)

За законодавством Хорватії рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності приймає Державна судова рада (далі - ВРП). Оскарження рішень цієї ради відбувається через подачу скарги до Конституційного Суду - який у цій категорії справ є судом першої і останньої інстанції. За результатами розгляду справи суд, серед іншого, може зобовязувати ВРП розглянути дисциплінарну справу повторно.

Повний перелік рішень Конституційного Суду у справах за дисциплінарними скаргами можна переглянути на веб-сайті суду за ідентифікаторами U-IX і U-IXA.

 

Рішення Конституційного Суду Республіки Хорватія від 06.11.2010 у справі U-IXA-4035/2010

Відповідно до обставин цієї справи суддя ухвалив 21.01.2009 року вирок про визнання особи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, проте повний текст вироку був підготовлений лише 12.06.2009 року, в той час як строки притягнення особи до кримінальної відповідальності спливали 25.06.2009 року, що стало підставою для закриття справи в апеляційному суді.

ВРП визнала факт неналежного виконання посадових обов’язків суддею і наклала дисциплінарне стягнення у вигляді утримання 1/3 заробітної плати протягом 3 місяців.

У скарзі до Конституційного Суду заявник не оспорював факти у справі, проте посилався на недостатній (2-річний) досвід роботи судді – як обставину, що мала б пом’якшувати дисциплінарне стягнення. Конституційний Суд скаргу відхилив і вказав, що обставини щодо недостатнього досвіду роботи скаржника на посаді судді не є конституційно значимими і не підлягають врахуванню у дисциплінарному провадженні.

 

Рішення Конституційного Суду Республіки Хорватія від 14.08.2003 у справі U-IX-2534/2003

За обставинами справи притягнутий до відповідальності суддя потрапив в ДТП, при оформленні матеріалів за яким відмовився проходити тест на вживання алкоголю, проходження якого передбачено законом про безпеку дорожнього руху. При цьому в протоколі з місця ДТП вказано, що суддя поводився як у стані алкогольного сп’яніння. На свій захист скаржник вказав, що у стані сп’яніння не перебував, натомість поведінка пояснюється сильним стресом від ДТП, в яке потрапив вперше за 30 років водійського стажу. Також зазначив, що після відмови пройти тестування із алкотестером йому не запропонували пройти професійний медичний огляд.

ВРП визнала факт дисциплінарного порушення з накладенням стягнення у вигляді позбавлення 1/3 заробітної плати протягом 6 місяців.

Конституційний Суд зазначає, що встановлений законом обов’язок пройти тестування на предмет алкогольного сп’яніння не перебуває у залежності від того, чи дійсно особа перебуває у такому стані. Відповідно відмова від проходження тесту не є ані прийнятною, ані логічною поведінкою, оскільки «твердження про відсутність алкоголізма може бути швидко підтверджено на місці». Тому діючи непрофесійно в описаний спосіб суддя вчинив дії, які становлять склад дисциплінарного правопорушення.

Оцінюючи доводи про зависоку суворість дисциплінарного стягнення Конституційний Суд вказав, що надаючи маловірогідні і непереконливі пояснення на виправдання своїх дій скаржник не визнав факт вчинення проступку, не продемонстрував усвідомлення того, що його поведінка завдає шкоду репутації суду і є непрофесійною. Відтак скаргу відхилено і рішення ВРП залишено в силі.

 

Рішення Конституційного Суду Республіки Хорватія від 25.02.2003 року у справі U-IX-3019/2002

За обставинами цієї справи після обрання іншої особи головою суду, заявник вчиняв дії по перешкоджанню вступу ним на посаду, зокрема відмовився передати документацію суду і ключі від кабінету голови суду. Через це новообраний голова суду вступив на посаду лише через декілька днів за сприяння Міністерства юстиції і судової поліції.

З цих підстав було застосовано стягнення у вигляді позбавлення 1/3 заробітної плати на строк 6 місяців – спірні дії кваліфіковано як дії, що порочать репутацію суду. Конституційний Суд з таким рішенням погодився і вказав, що суддя зобов’язаний поводити себе так, щоб не наносити шкоду репутації як суду, в якому працює. У цьому випадку скаржник без правових підстав продовжував діяти як голова суду після обрання головою іншої особи, що становило собою таку шкоду.

 

Рішення Конституційного Суду Республіки Хорватія від 27.09.2007 року у справі U-IX-3075/2007

За обставинами цієї справи було встановлено, що мали місце випадки, коли заявниця, як суддя, оголошувала рішення у судових справах, проте у подальшому за власною ініціативою чи на прохання сторін продовжувала розгляд справ з приховуванням з матеріалів справ інформації про раніше ухвалені рішення. З цих підстав було застосовано стягнення у вигляді позбавлення 1/3 заробітної плати на строк 6 місяців. Конституційний Суд погодився з кваліфікацією таких дій як неналежного виконання посадових обов’язків і залишив рішення ВРП в силі та без змін.

 

Рішення Конституційного Суду Республіки Хорватія від 25.05.2007 року у справі U-IX-96/2007

В цій справі заявницю було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з поданням нею необґрунтованої заяви про вчинення злочину. За обставинами справи заявниця вважала, що інша працівниця суду поцупила її гаманець – з цих підстав вона звернулась до поліції і просила провести перевірку. Поліція забрала обвинувачену працівницю до відділу поліції, провела допит і обшук, який не підтвердив факт крадіжки.

ВРП дійшла висновку, що звинувачуючи іншу особу у вчиненні правопорушення заявниця не діяла в достатній мірі обачно, оскільки не мала дійсно достатніх підстав вважати, що саме вона причетна до крадіжки гаманця. Враховуючи вжиті поліцією заходи по розслідуванню цей інцидент викликав незадоволення працівників суду і завдав шкоду авторитет суду, що становить собою дисциплінарний проступок.

Конституційний Суд зазначає, що з наявних матеріалів не слідує, що заявниця насправді сама просила поліцію  провести допит і обшук у відділенні поліції обвинуваченої нею працівниці суду. Навпаки представники поліції визнали, що вони самостійно прийшли до висновку про доречність цих дій.

З матеріалів справи не слідує протиправний умисел заявниці по неправдивому обвинуваченні працівниці суду, ВРП не пояснила також якої конкретно шкоди зазнала репутація суду в ході цього інциденту, в чому вона проявляється і який причинно-наслідковий зв'язок між діями заявниці та цією шкодою.

Тому Конституційний Суд скаргу задовольнив, рішення ВРП скасував.

 

Рішення Конституційного Суду Республіки Хорватія від 24.03.2009 року у справі U-IXA-5602/2008

За обставинами цієї справи суддю було притягнуто до відповідальності зі звільненням з посади за неодноразові репліки щодо працівників суду: в одному з випадків заявниця негативно відізвалась про іншого працівника суду і вказала, що не хоче з ним розмовляти, оскільки в того є лише початкова освіта. Заявниця також прилюдно сказала, що вона була призначена на посаду судді законно за рішенням ВРП, а не як інші судді «за гроші» (мались на увазі декілька інших суддів цього ж суду).

Конституційний Суд встановив, що одним із членів ВРП був суддя Верховного Суду, який раніше працював у тому ж суді, що заявниця, і був безпосереднім ініціатором дисциплінарного провадження щодо неї. Заявниця подавала йому відвід, який був відхилений з посиланням на те, що неможливо призначити для розгляду цієї справи іншого члена ВРП і в будь-якому випадку ВРП приймає рішення у повному складі за участі інших членів.

Конституційний Суд вказує, що в такій ситуації у заявниці були обґрунтовані сумніви у неупередженості вказаного члена ВРП, оскільки він поєднував ролі заявника дисциплінарного провадження і члена ВРП. Виходячи з цього Конституційний Суд констатував порушення права на доступ до  справедливого і неупередженого суду та скасував оскаржене рішення ВРП.

 

Рішення Конституційного Суду Республіки Хорватія від 08.12.2009 року у справі U-IXA-16140/2009

В цій справі заявниця прогулювалась із сім’єю в парку, в ході чого на неї, як стверджується, напав лабрадор – якого вона застрелила із вогнепальної зброї. Цей інцидент викликав широкий суспільний резонанс, незадоволення і осуд, критику організацій із захисту тварин. ВРП визнала вчинення проступку у вигляді неетичної поведінки та наклала стягнення у вигляді догани. 

Конституційний Суд з такою оцінкою погодився: суд зазначає, що хоча спірні дії заявниці і були викликані нападом собаки на дитину заявниці, проте у цій конкретній ситуації вони не були нагально необхідні і можна було вжити ряд інших дій, аби зупинити або відволікти собаку. В таких умовах Конституційний Суд визнав недопустимим для судді, по-перше, ходити зі зброєю на природі і використовувати її в ситуації, що не пов’язана з необхідним захистом і коли це не є останньою необхідною мірою. По-друге, вчинені заявниці дії були неспівмірно жорстокими по відношенню до собаки.

Конституційний Суд враховує, що ВРП наклала найменш суворе стягнення на заявницю, відтак скарга відхилена.

 

Рішення Конституційного Суду Республіки Хорватія від 17.04.2014 року у справі U-IX-461/2014

В цій справі суддю було притягнуто до відповідальності за низку критичних висловлювань на адресу інших суддів суду, голови суду і політичних діячів у письмових документах, поданих на ім’я голови суду і які стосувались графіку та організації роботи суду. Зокрема заявник стверджував, що працює значно більше, сумлінніше і довше інших суддів, проте зазнає тиску і втручання з боку голови суду.

Конституційний Суд зазначає, що усі написані скаржником документи адресувались виключно голові суду і стосувались організації роботи суду, жоден з них не адресувався сторонам у справах, що перебували у провадженні його як судді. Тому ВРП не пояснила у чому конкретно полягала шкода репутації суду за висловлювання заявника, як вона проявлялась та виходячи з яких міркувань ВРП її встановлювала. 

За позицією Конституційного Суду слід розмежовувати можливі неетичні висловлювання судді на адресу сторін і в таких обставинах, які мали місце у справі заявника, в той час як ВРП такого розмежування не зробила. Крім цього, ВРП у своєму рішенні не навела оцінки пом’якшуючих обставин. З цих підстав Суд скасував рішення ВРП і вказав на потребу розглянути дисциплінарну справу повторно.

 

Рішення Конституційного Суду Республіки Хорватія від 18.12.2013 року у справі U-IX-1182/2013

У цій справі заявника зупинила поліція у зв’язку із підозрою у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Під час перевірки алкотестером цей факт підтвердився і заявник чинив пасивний опір працівникам поліції щодо його затримання, зокрема тримався за автомобіль поліції і вдарив працівника поліції гайковим ключем. З цих підстав ВРП прийняла рішення про звільнення заявника з посади судді.

Конституційний Суд зазначає, що суддя завжди повинен поводитись так, щоб зберегти репутацію суддівської професії, і в цьому сенсі апелянт надзвичайно грубо порушив принципи Кодексу суддівської етики. Фізична та вербальна поведінка апелянта щодо поліцейських не може вважатися прийнятною з будь-якого боку. Тим паче, що місто Крапина – відносно невелике місто, тому об’єктивно можна припустити, що його жителі здебільшого знайомі або можуть впізнати один одного. Тому суд відхилив скаргу.

 

Рішення Конституційного Суду Республіки Хорватія від 25.11.2022 року у справі U-IX-5421/2022

У цій справі суддю було притягнуто до відповідальності у зв’язку із позасудовим спілкуванням із обвинуваченим, щодо якого суддя розглядав кримінальну справу про вчинення корупційного правопорушення. Зокрема було встановлено, що суддя перетинався і спілкувався з обвинуваченим на весіллі в іншої особи, а також перетинався з ним під час одного з футбольних матчів місцевої команди. На останній з цих зустрічей обвинувачений зняв з руки годинника і надягнув його на руку судді, який продовжив носити цей годинник, хоча пізніше повернув його обвинуваченому. Пізніше заявник як суддя ухвалив обвинувальний вирок щодо цього обвинуваченого, проте він на той час вже переховувався в іншій країні.

З цих підстав ВРП звільнила суддю за вчинення неетичної поведінки.

Заявник стверджував, що ВРП неправильно встановила ряд фактів (марку годинника, час спілкування судді з обвинуваченим тощо). Конституційний Суд зазначає, що самі лише помилки і неточності щодо цих фактів не впливають на правильність обвинувачення щодо судді. Конституційний Суд погоджується, що будь-яке приватне спілкування суддів із підсудними, особливо якщо суддя бере участь у судових процесах проти підсудного, ставить під сумнів його незалежність та неупередженість в очах громадськості та завдає серйозної та непоправної шкоди репутації суду.

Конституційний Суд зазначає, що в цій частині рішення ВРП правильне і ця оцінка не спростовується фактом ухвалення скаржником обвинувального вироку щодо цього обвинуваченого: Конституційний Суд керується принципом, що правосуддя має не лише вершитись, але також виглядати таким, що справедливо вершиться. Тому у цій частині дії заявника суперечили етичним стандартам. 

Заявник посилався на те, що ВРП ухвалила рішення про звільнення під тиском ЗМІ. Зокрема послався на заяви голови суду, у якому він працював, який до завершення дисциплінарного провадження негативно висловився щодо спірного інциденту. Конституційний Суд вказує, що дисциплінарна процедура, про яку йдеться, була порушена через подію, яка викликала дуже бурхливу та жорстку реакцію у всій хорватській громадськості. Тому медійні виступи голови окружного суду в Осієку мали насамперед сприяти громадській дискусії. Під час цих виступів голова окружного суду в Осієку виступав уповноваженим заявником у дисциплінарному провадженні, пояснюючи правові аспекти провадження та відповідаючи на запитання журналістів лише тоді, коли ЗМІ почали повідомляти про події, про які йдеться. У цих виступах у ЗМІ немає жодних ознак того, що заяви голови суду вплинули на незалежність та неупередженість ВРП.

Тому Суд відхилив скаргу.