Застосування закону, визнаного на момент подання позову неконституційним, до правовідносин, які цьому передували, суперечитиме принципу правової визначеності, що є невід`ємним елементом принципу верховенства права (Постанова КГС/ВС від 24.05.2023 у справі 921/229/22)

Відповідно до обставин цієї справи:
1) в 2019 році у підприємства виник обовязок по виплаті дивідендів за 2018 рік;
2) в 2020 році КСУ визнав неконституційною норму закону щодо виплати дивіденів;
3) позов про стягнення дивідендів за 2019 рік подано в 2022 році.

Перед Верховним Судом у цій справі постало питання щодо можливості застосування судом абз.8 ч.5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" після того, як цю норму було визнано неконституційною.

Верховний Суд вирішив, що оскільки суд не повинен застосовувати неконституційні закони, а в цьому випадку з огляду на рішення КСУ норма є неконституційною поза сумнівом, то вона не застосовується.

Ключові висновки суду:

49. Прокурор у касаційній скарзі вказує, що відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування абз.8 ч.5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності", Постанов №364 та №1015 у подібних правовідносинах, а суд апеляційної інстанції зробив безпідставні та необґрунтовані висновки про відсутність підстав для стягнення з ВАТ "Тернопільобленерго" частини чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності господарських товариств у 2018 році.
50. Прокурор зазначає, що абз.8 ч.5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" визнано неконституційним з 22.07.2020; вважає, що вказану норму потрібно було застосовувати до спірних правовідносин, що правильно здійснив суд першої інстанції.
51. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки на момент звернення прокурора з позовом до суду положення абз.8 ч.5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" вже було визнано неконституційним, то задоволення позовних вимог (виконання яких здійснювалося би на майбутнє) суперечитиме принципу правової визначеності, що є невід`ємним елементом принципу верховенства права.
52. Верховний Суд відхиляє доводи прокурора та погоджується із висновками суду апеляційної інстанції з таких мотивів.
..................................
.................................
59. Частина 6 ст.11 ГПК передбачає, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
60. Верховний Суд вважає, що абз.8 ч.5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" не підлягає застосуванню до спірних правовідносин як такий, що суперечить Конституції України, з мотивів, викладених у рішенні Конституційного Суду України.
61. У Конституції України визначено, що Україна є, зокрема, демократична, правова держава (ст.1); в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини 1, 2 ст.8 ).
62. Конституцією України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності, які рівні перед законом (ч.4 ст.13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним (частини 1, 2, 4 ст.41).
.......................
......................
75. Суди попередніх інстанцій також встановили, що 22.07.2020 Конституційний Суд України рішенням у справі №3-313/2019 визнав абз.8 ч.5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та вказав, що він втрачає чинність з дня ухвалення цього Рішення (22.07.2020).
76. Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
77. Таким чином, оскільки норму абз.8 ч.5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" вже визнано такою, що не відповідає Конституції України, то у Верховного Суду відсутні передбачені ч.6 ст.11 ГПК підстави для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності такої норми.
78. Враховуючи наведене, керуючись ч.6 ст.11 ГПК, Верховний Суд дійшов висновку, що абз.8 ч.5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" не підлягає застосуванню, а тому позов прокурора, поданий на підставі цієї норми, задоволенню не підлягає. Суд апеляційної інстанції дійшов правильних по суті висновків, однак з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.
79. Оскільки норма абз.8 ч.5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, то не підлягають застосуванню також Постанови №364 та №1015, які є підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими на її виконання.