Межі реалізації права дитини на одноразову грошову допомогу у разі попередньої виплати коштів іншим членам сім’ї

Межі реалізації права дитини на одноразову грошову допомогу у разі попередньої виплати коштів іншим членам сім’ї

 

У серпні 2024 року матір малолітньої дитини, що народилася після загибелі батька-військовослужбовця, звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України. Позивачка вимагала скасувати рішення комісії про відмову у призначенні частки одноразової грошової допомоги та зобов’язати відомство прийняти відповідне рішення про виплату. Відмова суб’єкта владних повноважень була мотивована тим, що дитина народилася після смерті військовослужбовця, а повна сума допомоги (15 000 000 грн) уже була розподілена та виплачена батькам загиблого.

Хмельницький окружний адміністративний суд, з висновками якого погодився Сьомий апеляційний адміністративний суд, позов задовольнив частково. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що дитина, зачата за життя військовослужбовця та народжена після його смерті, належить до кола членів сім’ї загиблого, а тому має безумовне право на допомогу. На думку судів, виключення такої дитини з переліку отримувачів є дискримінаційним, що стало підставою для зобов’язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяву.

Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги Міністерства оборони України скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову. Суд констатував, що правова позиція судів попередніх інстанцій не враховує встановлений законодавством механізм реалізації права у випадках, коли державне бюджетне зобов’язання вже виконане у повному обсязі.

Мотивуючи постанову, Верховний Суд зазначив, що згідно зі статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дитина, зачата за життя та народжена після смерті особи, дійсно має право на одноразову грошову допомогу. Проте реалізація цього права залежить від того, чи була вже виплачена допомога іншим членам сім’ї. Суд наголосив, що законодавець чітко розмежовує право на призначення допомоги як державну гарантію та право на її отримання як стадію реалізації цієї гарантії.

Особливу увагу Суд приділив тлумаченню пункту 2 Перехідних положень Закону України від 22 березня 2024 року № 3515-ІХ. Вказана норма передбачає застосування нових правил до минулих правовідносин лише за умови, що одноразова грошова допомога ще не призначалася жодній із осіб, які мали право на її отримання. Оскільки у цій справі допомогу вже було виплачено батькам загиблого у 2022 році, правовідносини щодо розподілу бюджетних коштів з боку держави є завершеними.

Суд підкреслив, що держава не несе додаткового фінансового зобов’язання понад суму, визначену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168. Повторне призначення допомоги з державного бюджету призвело б до подвійного стягнення коштів за один і той самий випадок загибелі, що суперечить принципам бюджетної системи. Після повної виплати суми Міністерством оборони України, питання перерозподілу часток переходить із публічно-правової у приватноправову сферу.

Верховний Суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав дитини у такій ситуації є не позов до Міністерства оборони України, а пред’явлення вимоги до фактичних отримувачів коштів (у даному випадку – батьки загиблого (баба та дід дитини)) про перерозподіл часток. Такий перерозподіл може відбуватися за взаємною згодою сторін або в судовому порядку в межах цивільного судочинства, як це прямо передбачено абзацом тринадцятим пункту 2 Постанови № 168.

 

Ключові правові висновки Верховного Суду:

1.     Дитина, зачата за життя військовослужбовця та народжена після його загибелі (смерті), є суб’єктом права на отримання одноразової грошової допомоги нарівні з іншими членами сім’ї, проте процедура реалізації цього права залежить від факту здійснення виплат державою на момент звернення.

2.     Пункт 2 Перехідних положень Закону України № 3515-ІХ не створює нового суб’єктивного права на повторне призначення допомоги з державного бюджету, якщо така допомога вже була розподілена та виплачена іншим отримувачам у повному обсязі; ця норма лише розширює коло осіб для випадків, де виплата ще не відбулася.

3.     Якщо одноразова грошова допомога вже виплачена іншим членам сім’ї, захист прав дитини на отримання її частки здійснюється шляхом перерозподілу вже виплаченої суми між отримувачами (за згодою або в судовому порядку), а не через зобов’язання органу державної влади здійснити нове призначення коштів.

 

Постанова Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 560/12192/24 (адміністративне провадження № К/990/15258/25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/131838658