НА ПОРОЗІ СЛАВНОГО ЮВІЛЄЮ (ДО ДВАДЦЯТИРІЧЧЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО КЛУБУ КОНСТИТУЦІОНАЛІСТІВ)

Двадцять років тому, а саме 20 вересня 2005 року, на Міжнародній науковій  конференції «Про необхідність змін у польській  та українській конституціях», яка проходила  у місті Жешуві  та була організована Вищою школою права і управління (WSPiA) разом із юридичним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка, ректором WSPiA проф. Єжи Послушним було запропоновано створити Польсько-український ( в українському варіанті – українсько-польський) клуб конституціоналістів (УПКК). На думку ініціатора членами УПКК могли б стати польські та українські науковці, завданням яких було б постійне спостереження за законодавчими пропозиціями, що з'являються в обох країнах у сфері конституційного права, їхня спільна оцінка на конференціях, публікація результатів конференцій та поширення їх серед осіб, які приймають рішення в обох країнах.  

Протягом наступних декількох місяців 2005-2006 рр. групою українських та польських вчених-конституціоналістів було проведено низку необхідних організаційних заходів по підготовці створення УПКК, зокрема, погоджено  його майбутню  структуру, плани роботи  на ближчу та дальшу перспективи, а також   розпочато підготовку до скликання установчого засідання Клубу. Робочою групою з підготовки проведення першого засідання УПКК  було запропоновано обрати у майбутньому двох співголів УПКК (відповідно по одному з польської та української сторони) та призначити двох спів секретарів клубку, а також запросити до членства в ньому провідних вчених конституціоналістів з Варшави, Гданська, Дніпропетровська, Донецька, Жешува, Києва, Кракова, Лодзя, Львова, Одеси, Острога, Торуня, Чернівців, Харкова та інших польських і українських міст.

Установче (перше) засідання Українсько-польського клубу конституціоналістів відбулося  14-15 грудня 2006 року в м. Києві в приміщенні  комітетів Верховної Ради України. На початку засідання  було обрано двох співголів УПКК – проф. Веслава Скшидло та проф. Володимира Шаповала, а також двох спів секретарів Клубу – проф. Кшиштофа Екхартда та проф. Петра Стецюка. Учасників установчого засідання УПКК привітали заступник глави Секретаріату Президента України Ігор Пукшин та  Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Яцек Ключковський. Від імені організаційного комітету з проведення установчого засідання УПКК ректор Вищої школи адміністрації і управління в Жешові (WSPiA) проф. Єжи Послушний передав для Президента України Віктора Ющенка Посвідчення № 1 - «Почесного члена Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів».

Пленарна частина першого засідання  УПКК була присвячена темі «Сучасний конституціоналізм: досвід нових демократій». В її роботі взяли участь професори Артур Коробовіч та Антоній Пєньожик з Університету імені Марії Кюрі-Складовської у Любліні, проф. Збігнев Вітковський  з Університету ім. Міколая Коперніка в Торуні, проф. Кшиштоф Скотніцкий з Лодзького університету, заступник Голови Вищого адміністративного суду Республіки Польщі проф. Анджей Кісілевіч, проф. Анджей Шмит з Гданського університету, а також проф. Єжи Послушнийта проф. Кшиштоф Екхартд з Вищої школи адміністрації і управління в Жешові. З української сторони в роботі УПКК прийняли участь проф. МихайлоБаймуратов з Маріупольського державного університету, професори Микола Козюбра та доц. Микола Савченко з Національного Університету «Києво-Могилянська академія», проф. Віктор Колісник з Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого,  голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко,  проф. Анатолій Колодій з Національної академії внутрішніх справ; проф. Олег Марцеляк з Харківського національного університету внутрішніх справ; проф. Василь Кіселичник  з Львівського державного університету внутрішніх справ, проф. Ніна Мяловицька  з Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, суддя Конституційного Суду України доц. Петро Стецюк та інші відомі вчені-конституціоналісти. За результатами першого засідання УПКК вийшов збірник  статей та наукових повідомлень «Сучасний конституціоналізм: досвід нових демократій».

Українсько-польський клуб конституціоналістів як неформальне наукове об’єднання українських та польських вчених в галузі конституційного права, суддів Конституційного Суду України та Конституційного Трибуналу Республіки Польщі, політиків, правознавців за майже двадцять років свого існування організував і провів чимало наукових заходів, сприяв виданню багатьох наукових збірників та монографій, допомагав в організації наукових стажувань викладачів польських та українських університетів і т.д.. Однак, основним в його роботі були й залишаються на далі організація та проведення засідань УПКК. Ці засідання відбувалися по-чергового в Польщі та в Україні, а в роботі Клубу традиційно приймали участь українські та польські  вчені конституціоналісти, політики, судді Конституційного Трибуналу Республіки Польщі та Конституційного Суду України, народні депутати України, депутати Сейму Республіки Польщі. За результатами  наукових дискусій виходили збірники доповідей учасників та  гостей Клубу. Так, з 29 вересня по 1 жовтня 2008 року в м.Сінява Підкарпатського воєводства (РП) проходило друге засідання УПКК на тему «Проблеми виборчого права Польщі і України».

Третє засідання Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів відбулося 29 вересня – 1 жовтня 2011 року у м. Чернівцях на базі юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Темою третього засідання  УПКК було «Поділ влади в конституційній системі сучасної держави». Четверте засідання УПКК відбулося у Львові з 30 червня  по 2 липня  2013 року. Його тема «Конституційне право на об’єднання громадян в Україні та Польщі (питання теорії та практики)». 

З відомих історичних причин після 2014 року, а особливо з початком повномасштабного  військового вторгнення росії в Україну на початку 2022 року, засідання УПКК  у звичному  режимі  («оф-лайн») проводити не було можливості. Про те, наукова співпраця, дискусії між польськими і українськими вченими конституціоналістами організованими УПКК не припинялися. Члени УПКК й надалі беруть активну участь у спільних наукових конференціях, круглих столах, інших заходах. Добрим прикладом такої співпраці  останніх років стала активна участь  членів УПКК у підготовці нових спільних польсько-українських наукових видань. Так, у 2023 та 2024 роках у видавництві Вищої школи права і адміністрації в Жешуві (Університет права й адміністрації у Жешові / WSPiA Rzeszowska Szkoła Wyższa) побачили світ дві наукові монографії  - «Вплив війни на систему управління. Роздуми в контексті збройної агресії Російської Федерації проти України» та«Політико-правові наслідки вступу України до Європейського Союзу та НАТО». Обидва видання були надруковані окремо польською та українським мовами.

У першій монографії «Вплив війни на систему управління. Роздуми в контексті збройної агресії Російської Федерації проти України» (2023 р.) розміщено дослідження провідних польських та українських вчених щодо проблем функціонування української держави в умовах війни та її (російської війни) впливу на правову систему Польщі та інших країн Центральної та Східної Європи. Своїми міркуваннями в цьому  напрямку поділилися Олег Марцеляк («Вплив національної науки конституційного права на систему управління та забезпечення прав людини в Україні в умовах російської агресії»), Юрій Ключковський Юрій та Володимир Венгер («Правове регулювання місцевого самоврядування в Україні в умовах війни та передумови проведення місцевих виборів після припинення воєнного стану»),  Любомир Летнянчин («Вплив війни на розвиток офіційної конституційної доктрини України»), Артур Олехно («Новий Основний Закон України - аргументи зі сфери державної безпеки як конституційного питання»), Андрій Савчак («Функціонування судової влади в умовах воєнного стану: окремі аспекти»), Петро Стецюк («Вплив російсько-української війни на конституційний розвиток України»), Дмитро Терлецький («Конституційний Суд України: хто визначатиме межі прийнятого за надзвичайних умов»), Тарас Цимбалістий («Особливості конституційно-правового регулювання та функціонування прокуратури на сучасному етапі державотворення та в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України»), Паула Вишневська («Вплив війни на правові, політичні та організаційні зміни в Україні та,в інших країнах Центральної та Східної Європи»), Молгожата Бабула «Війна в Україні та державна політика Фінляндії - вибрані питання»), Кшиштоф Екхардт Кшиштоф(«Війна як об'єкт конституційного регулювання. Зауваження у світлі положень конституцій країн Центральної та Східної Європи», Мацей Кобак («Процедура щодо включення до списку осіб та організацій, до яких застосовуються заходи, передбачені Законом про спеціальні рішення щодо протидії просування агресії проти України та захисту національної безпеки»), Андріан Пеж («Діяльність гміни з надання допомоги в рамках Закону про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території України - коментарі de lege lata та de lege ferenda»), Марта Пьєтрас-Айхбергер («Законність ведення міжнародних збройних конфліктів згідно з міжнародним та польським правом»), Мацей Серованець та Пьотр Рончка («Завдання гміни у сфері оборони»), Анна Свєрчевська-Гонсьоровська («Правові та кримінологічні аспекти злочинів на ґрунті ненависті»), Катажина Ткачик-Римановська («Система здійснення державної влади та громадянські права і свободи під час надзвичайного або воєнного стану у світлі польської Конституції від 2 квітня 1997 року. - загальний огляд проблем»).

Друга монографія «Політико-правові наслідки вступу України до Європейського Союзу та НАТО» (2024 р.) об’єднала в собі  також статті провідних вчених-конституціоналістів із різних польських та українських університетів та стала фактично одним із знакових фундаментальних досліджень політико-правових проблем вступу України до ЄС та НАТО на загальному тлі складних процесів як уконституювання Україною свого цивілізаційно-світоглядного вибору «незворотності європейського та євроатлантичного курсу України”, так і її боротьби з російським агресором за свій суверенітет та територіальну цілісність.  Монографія складається із чотирьох частин, які об’єднають наукові статті змістовно пов’язані з питаннями характеристики основних викликів в конституційно-правовій сфері при вступі України до Європейського Союзу та НАТО, особливостей даного процесу  в умовах збройної агресії російської федерації, а також можливого використання польського досвіду вступу до Європейського Союзу.

У виданні опубліковано наукові дослідження Миколи Козюбри «Виклики, які постають перед Україною на шляху її вступу до Європейського Союзу: конституційно-правові аспекти», Олени Лисенко «Зміни до Конституції України в контексті євроінтеграційних трансформацій: зарубіжний досвід та українські перспективи», Олега Марцеляка «Конституційна реформа як важливий чинник конституціоналізації європейського і євроатлантичного курсу України», Кшиштофа Екхардта «Про необхідність конституційного врегулювання процедури виходу з ЄС»,  Анджея Біштиги «Суверенітет і членство України в НАТО та ЄС», Юрія Ключковського «Можливості проведення виборів в Україні відповідно до європейських стандартів під час і після війни», Максима Бондара «Конституція України і уряд «національної єдності»: правовий дискурс»,  Віталія Серьогіна  «Права людини в Україні: повоєнне майбутнє визначається вже зараз»,  Дмитра Терлецького «Конституціоналізм та ефективне правління: розмисли під час війни», Ірини Софінської «Особа та (не)зворотність євроінтеграційного вибору України: громадянство, вимушена міграція і свобода пересування», Вєслава Чижовича «Вступ України до Європейського Союзу – можливості, бар'єри та митні загрози», Бартломея Ковальського «Використання Україною польського досвіду у сфері розбудови інституцій та правових інструментів для боротьби зі злочинами проти фінансових інтересів Європейського Союзу», Збігнєва Чарніка «Преюдиціальні питання в процесі вступу до Європейського Союзу», Кшиштофа Скотніцького «Наслідки вступу Польщі до ЄС для польського виборчого законодавства», Анджея Шмита «Вибрані парламентські проблеми в контексті ЄС у Польщі», Мачея Серованеця «Національні парламенти в системі економічного управління ЄС: польський досвід у порівняльному контексті», Дороти Франч «Діяльність Європейського Союзу у сфері підтримки громадського здоров'я».         

В основу монографії покладено наукові доповіді, виголошені на організованій  Вищою школою права і адміністрації в Жешуві (Університетом права й адміністрації у Жешові / WSPiA Rzeszowska Szkoła Wyższa) за активної участі Українсько-польського клубу конституціоналістів та Українського центру економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова Міжнародної наукової конференції  «Політико-правові наслідки вступу України до ЄС та НАТО»  (м.Жешув, 7-8 листопада 2023 р. )[1].

Нові виклики та загрози перед якими опинилися як Україна, так і всі без виключення країни Центральної і Східної Європи, потребують свого системного переосмислення з метою збереження незмінності демократичного розвитку всього європейського регіону, належного забезпечення в ньому прав та свобод людини. В цьому плані, багатолітній досвід наукової співпраці вчених-правознавців  в рамках Україно-польського клубу конституціоналістів набуває особливого значення.

Олег Марцеляк

провідний науковий співробітник Відділу конституційного та муніципального права  Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України,

доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, член Українсько-польського клубу конституціоналістів