Особиста несплата внеску із зазначеної в довідці зарплати не перешкоджає її врахуванню для пенсії державного службовця

Особиста несплата внеску із зазначеної в довідці зарплати не перешкоджає її врахуванню для пенсії державного службовця

Фізична особа звернулася з позовом до двох територіальних органів Пенсійного фонду України, оскаржуючи відмову в переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця. Позивачка просила зарахувати до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 12 травня 1997 року до 2 лютого 2017 року та призначити з 12 грудня 2024 року пенсію державного службовця в розмірі 60 % заробітку, зазначеного у двох довідках податкового органу про складові заробітної плати.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов, а апеляційний суд залишив це рішення без змін. Суди скасували відмову органу Пенсійного фонду України, зобов’язали зарахувати спірний період роботи до стажу державної служби та перевести позивачку на пенсію державного службовця. Водночас суди відмовилися врахувати подані довідки про заробітну плату, оскільки позивачка звільнилася з державної служби у 2017 році та особисто не сплачувала єдиний внесок із зазначених у довідках сум.

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу фізичної особи. Рішення судів попередніх інстанцій скасовано в частині відмови у призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії державного службовця з урахуванням поданих довідок, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині судові рішення, зокрема щодо права позивачки на пенсію державного службовця та зарахування її роботи в податкових органах до стажу державної служби, залишено без змін.

Мотивуючи постанову, Верховний Суд застосував статті 19, 46, 68 і 92 Конституції України, статтю 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, статтю 90 та пункти 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622.

Суд урахував зміни до Порядку № 622, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 823, зокрема пункти 4, 4-1, 4-2 і 6, які передбачають різні механізми визначення заробітної плати залежно від проведення класифікації посад державної служби, часу звільнення особи та наявності відповідної або прирівняної посади. Також застосовано статті 9, 72, 73, 77, 90, 242, 341 і 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд послався на Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2026 року № 1-р/2026 щодо умов пенсійного забезпечення державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування та Рішення від 1 березня 2023 року № 1-р(II)/2023 щодо вимог юридичної визначеності. Суд також урахував власні постанови від 15 грудня 2020 року у справі № 560/2398/19, від 18 березня 2021 року у справі № 500/5183/17, від 27 січня 2023 року у справі № 340/4184/21, від 11 квітня 2023 року у справі № 1.380.2019.003855, від 5 березня 2025 року у справі № 560/5916/24 та від 24 вересня 2025 року у справі № 560/706/25.

Верховний Суд сформулював такі основні правові висновки:

1. Для особи, яка на час звернення за призначенням пенсії державного службовця вже не перебуває на державній службі, пенсія обчислюється в розмірі 60 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи заявника на державній службі. Закон не ставить застосування цього механізму в залежність від того, чи отримувала заявниця особисто зазначену в довідці заробітну плату та чи сплачувала вона із цих сум єдиний внесок.

2. Умова про сплату єдиного внеску стосується не особи, яка звертається за пенсією, а видів оплати праці, які можуть бути включені до заробітної плати як бази для її обчислення. Тому особиста несплата заявницею єдиного внеску із сум заробітної плати працюючого державного службовця не є передбаченою законом підставою для неврахування відповідної довідки.

3. Подані довідки не підлягають безумовному врахуванню лише через їх видачу уповноваженим органом. Суд повинен установити, який саме механізм пунктів 4, 4-1 або 4-2 Порядку № 622 застосовується до особи, чи проведено державним органом класифікацію посад, чи існує відповідна або прирівняна посада, а також чи відповідають довідки встановленим формам, змісту та правилам визначення складових заробітної плати.

4. Запровадження класифікації посад державної служби не повинно створювати для особи, яка звільнилася до такої класифікації, стан невизначеності щодо порядку обчислення пенсії. Відмова у врахуванні довідок без перевірки відповідного механізму Порядку № 622, форми кожної довідки, підстав прирівняння посади та періоду визначення виплат є передчасною і не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та офіційного з’ясування всіх обставин справи.

   Постанова Верховного Суду від 13 липня 2026 року у справі № 560/3676/25 (адміністративне провадження № К/990/46042/25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/138166984