Станіслав Шевчук: «Ефективність ролі КСУ як охоронця Конституції прямує до нуля»

Конституційна криза струсонула столичний політикум одразу після місцевих виборів 25 жовтня. Частково розв’язати її Верховна Рада спромоглася майже через два місяці (так, масові захворювання на ковід вищих представників влади зіграли свою роль у відтермінуванні, але точно не основну). Опубліковано на LB.ua.

Ключове слово – «частково».

Попереду – із конче необхідного – затвердження нового закону про «Конституційний Суд України». Із бажаного – перезавантаження, хоча б фрагментарне – цього органу (звісно, на заклик Президента Зеленського про добровільну відставку судді КСУ не відгукнулися).

Здавалось би: як усе це пов'язано із широким загалом, хіба не є предметом внутрішніх конфліктів/компромісів обмеженого кола обраних осіб?

Відповідь однозначна: так, пов'язано. Безпосередньо.

Тут варто пригадати: стагнація режиму Януковича почалася із жовтня 2010-го – сумнозвісного рішення КСУ про «перекроювання» Основного закону. «Криза довіри до КСУ загрожує легітимності всіх найвищих органів держави», - пояснює колишній очільник цього органу Станіслав Шевчук.

Минулоріч унаслідок внутрішнього чи то заколоту, чи перевороту в КСУ його було усунуто не просто з позиції керівника суду, а й з посади судді. КСУ коротко очолила Наталя Шаптала, далі – Олександр Тупицький, якого Шевчук й звинувачує в тому, що відбулося. Ключові національні суди Шевчук наразі виграв, але він усе ж планує звертатися до ЄСПЛ.

Зрозуміло, фактор особистої образи неминучий, однак на компетентність і глибину оцінок Станіславом Володимировичем того, що відбувається навколо в КСУ, це не впливає.

Із повним текстом інтерв'ю можна ознайомитись тут.