Судове рішення в іншій справі може бути джерелом відомостей про нововиявлені обставини, але не замінює їх встановлення

Судове рішення в іншій справі може бути джерелом відомостей про нововиявлені обставини, але не замінює їх встановлення

 

Товариство звернулося з позовом до Державної служби експортного контролю України та Служби безпеки України про визнання протиправною та скасування постанови Держекспортконтролю від 22 листопада 2018 року № 60, якою на Товариство накладено штраф у розмірі 150 відсотків вартості авіаційного двигуна Д-30КП, що був об’єктом міжнародної передачі, на суму 2 083 117 грн. Також позивач просив зобов’язати Держекспортконтроль і СБУ направити до Міністерства економіки України листи-повідомлення про те, що Товариство не допустило порушень статті 24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» під час здійснення 17 березня 2018 року міжнародної передачі з України авіаційного двигуна Д-30КП.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 13 серпня 2020 року позов задовольнив частково: визнав протиправною та скасував постанову Держекспортконтролю від 22 листопада 2018 року № 60 про накладення штрафу, а в іншій частині позову відмовив. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 листопада 2020 року відмовив Держекспортконтролю у відкритті апеляційного провадження. У квітні 2024 року Держекспортконтроль звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення від 13 серпня 2020 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на постанову Верховного Суду від 11 травня 2023 року у справі № 640/19697/19, у якій, на думку заявника, встановлено істотні фактичні обставини щодо застосування до авіаційних двигунів Д-30КП процедури державного експортного контролю за статтею 10 Закону № 549-IV.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 08 квітня 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року, у задоволенні заяви Держекспортконтролю про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовив і залишив у силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року. Суди виходили з того, що наведені заявником обставини не відповідають критеріям нововиявлених обставин за пунктом 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки запровадження процедури державного контролю за міжнародними передачами авіаційних двигунів Д-30КП та Д-30КП-2 відбулося у квітні 2019 року, тобто після міжнародної передачі двигуна у березні 2018 року.

Держекспортконтроль подав касаційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд. Скаржник зазначав, що суди неправильно застосували статтю 361 Кодексу адміністративного судочинства України та не врахували, що у постанові Верховного Суду від 11 травня 2023 року у справі № 640/19697/19 було встановлено фактичні обставини щодо можливості застосування статті 10 Закону № 549-IV до авіадвигунів Д-30КП, які експортувалися у 2018 році. Товариство заперечувало проти касаційної скарги, стверджуючи, що постанова у справі № 640/19697/19 стосувалася правомірності листа Держекспортконтролю від 17 квітня 2019 року № 1533/24-19 і не могла поширюватися на експорт, здійснений до цієї дати.

Верховний Суд касаційну скаргу Держекспортконтролю задовольнив, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року скасував, а справу направив до Київського окружного адміністративного суду для нового розгляду заяви Держекспортконтролю про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року за нововиявленими обставинами. Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій передчасно дійшли висновку про відсутність підстав для такого перегляду, не надавши належної оцінки характеру наведених заявником даних, їх істотності для справи та питанню, чи були вони відомі або чи могли бути відомі заявникові на час первісного розгляду справи.

Мотивуючи постанову, Верховний Суд виходив із положень статей 2, 9, 242, 341, 353, 361 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 10 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», Примітки 2 до Позиції ML10 Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807, а також Порядку розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16 грудня 2013 року № 1490. Суд також урахував постанову Верховного Суду від 11 травня 2023 року у справі № 640/19697/19, Рекомендації R(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та покращення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних та комерційних справах від 07 лютого 1995 року, а також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Філіп Бедрос Кіркоров проти Литви» (Kirkorov v. Lithuania), заява № 12174/22, рішення від 18 квітня 2024 року, пункт 56, та «Артур Володимирович Бояров та інші проти України» (Boyarov and Others v. Ukraine), заяви № 79083/17, № 80554/17, № 52246/18, № 19640/19, рішення від 03 березня 2026 року, пункт 112.

Верховний Суд сформулював такі основні правові висновки: 

1.       Нововиявленими обставинами за своєю правовою природою є юридичні факти, які мають ключове значення для вирішення справи по суті, існували під час первинного розгляду та ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі учасникам справи та суду за умови дотримання ними всіх вимог законодавства для об’єктивного, повного і всебічного розгляду справи. Суть перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами полягає у перевірці наявності або відсутності таких обставин і лише у разі їх підтвердження — у повторному розгляді справи для правильного вирішення спору.

2.       Поява після ухвалення рішення у справі іншого судового рішення або формулювання в ньому правового висновку не є нововиявленою обставиною. Водночас судове рішення, ухвалене в іншій справі, може бути джерелом відомостей про фактичні обставини, які об’єктивно існували на час первісного розгляду справи, мають істотне значення для її вирішення та не були і не могли бути відомі заявникові на той час. Тому суди мають розмежовувати нову правову оцінку і фактичні дані, встановлені в іншій справі, які можуть мати значення для застосування пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

3.       Стаття 10 Закону № 549-IV є нормою прямої дії, яка передбачає повноваження Держекспортконтролю застосовувати процедуру державного експортного контролю до будь-якого товару, зокрема товару, експорт якого здійснюється на підставі Примітки 2 до Позиції ML10 додатку до Порядку № 1807, за наявності обґрунтованих підстав запобігти розповсюдженню зброї масового знищення, засобів її доставки та звичайних озброєнь. Виникнення права на здійснення державного контролю за міжнародною передачею товару не обмежене часом видання відомчих листів чи роз’яснень, а існує в силу закону.

4.       Оцінюючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у сфері державного експортного контролю, суд не може зводити аналіз лише до формального встановлення дати направлення відомчого листа. Суд повинен перевірити зміст фактичних обставин, на які посилається заявник, зокрема чи існували на час первісного розгляду справи дані щодо ризиків незаконного експорту або реекспорту авіаційних двигунів Д-30КП, їх можливого кінцевого військового використання у державах, стосовно яких встановлено ембарго, та чи могли такі обставини вплинути на правомірність постанови про накладення штрафу.

5.       Верховний Суд окремо зазначив, що суди попередніх інстанцій помилково ототожнили момент направлення Держекспортконтролем листа від 17 квітня 2019 року № 1533/24-19 із виникненням самого права застосовувати процедуру державного експортного контролю за статтею 10 Закону № 549-IV. Такий лист не є нормативно-правовим актом, не встановлює, не змінює і не скасовує правових норм, а лише відображає позицію Держекспортконтролю щодо порядку застосування законодавства до міжнародних передач авіаційних двигунів Д-30КП та Д-30КП-2. Також Суд зауважив, що істотність процедурних порушень Держекспортконтролем вимог Порядку № 1490 має оцінюватися під час розгляду справи по суті з урахуванням нововиявлених обставин, а не на етапі вирішення питання про наявність або відсутність таких обставин.

 

Постанова Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 640/21015/18 (адміністративне провадження № К/990/50797/25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/135793990