Висновок дисциплінарного інспектора ВРП є проміжним документом і не підлягає самостійному судовому оскарженню

Висновок дисциплінарного інспектора ВРП є проміжним документом і не підлягає самостійному судовому оскарженню

Фізична особа звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя, вимагаючи визнати протиправним і скасувати висновок дисциплінарного інспектора, яким запропоновано відмовити у відкритті дисциплінарної справи щодо трьох суддів.

Позивач стверджував, що під час попередньої перевірки його дисциплінарних скарг інспектор неправильно застосував положення кримінального процесуального законодавства щодо територіальної підсудності, не врахував практику Верховного Суду та не надав належної оцінки доводам про порушення права на суд, встановлений законом, і права мирного володіння майном.

Верховний Суд відмовив у відкритті провадження. Суд дійшов висновку, що висновок дисциплінарного інспектора ВРП є проміжним процесуальним документом, який не створює для скаржника самостійних юридичних наслідків і не впливає на обсяг його прав, обов’язків або законних інтересів. Тому заявлені вимоги не утворюють публічно-правового спору, який підлягає судовому розгляду.

Мотивуючи ухвалу, Верховний Суд застосував статті 55 і 131 Конституції України, статті 2, 5, 19, 22, 170, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 26, 29-1, 29-2, 42, 43 і 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», а також статті 106 і 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Суд урахував Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо змісту поняття «охоронюваний законом інтерес», практику Європейського суду з прав людини у справі Zubac v. Croatia щодо допустимих процесуальних обмежень права на доступ до суду, Висновок № 27 (2024) Консультативної ради європейських суддів про дисциплінарну відповідальність суддів та Рекомендацію CM/Rec(2010)12 Комітету міністрів Ради Європи щодо суддів.

Верховний Суд також урахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 9 жовтня 2025 року у справі № 990/144/25, від 12 березня 2026 року у справі № 990/18/26, а також у низці інших рішень щодо меж судового оскарження актів і дій у дисциплінарному провадженні стосовно суддів.

Верховний Суд сформулював такі основні правові висновки:

1. Висновок дисциплінарного інспектора ВРП складається на стадії попередньої перевірки дисциплінарної скарги та містить лише пропозицію щодо подальшого руху дисциплінарного провадження. Він не є рішенням Дисциплінарної палати або Вищої ради правосуддя та не вирішує питання про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

2. Остаточне рішення за результатами попередньої перевірки ухвалює Дисциплінарна палата ВРП після розгляду висновку інспектора та зібраних матеріалів. Саме для рішень відповідних органів законом установлено спеціальний порядок і межі оскарження.

3. Право будь-якої особи подати дисциплінарну скаргу має ініціюючий характер. Воно надає можливість повідомити компетентний орган про можливий дисциплінарний проступок судді, але не створює права вимагати відкриття дисциплінарної справи, ухвалення рішення певного змісту або оскаржувати кожний проміжний документ дисциплінарної процедури.

4. Дисциплінарне провадження щодо судді породжує юридичні наслідки насамперед для судді, стосовно якого вирішується питання відповідальності, а не для особи, яка подала скаргу. Скаржник не є безпосереднім учасником матеріальних правовідносин щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

5. Право на судовий захист виникає лише за наявності реального порушення або оспорювання суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу. Незгода скаржника з результатами попередньої перевірки або правовими висновками, викладеними у проміжному документі, сама по собі не створює публічно-правового спору.

6. Якщо оскаржуваний документ не впливає на права, свободи чи інтереси позивача, такий спір не лише не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а взагалі не може бути предметом самостійного судового розгляду.

   Ухвала Верховного Суду від 8 червня 2026 року у справі № 990/220/26 (адміністративне провадження № П/990/220/26) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/137215544