Безконтрольний перегляд судових рішень на підставі рішення Конституційного Суду порушує Конституцію (Конституційний Суд Румунії)

Рішення Конституційного Суду Румунії від 03.03.2016 року щодо неконституційності положень Кримінального процесуального кодексу

В Румунії немає інституту конституційної скарги, натомість конституційність законів, серед іншого, перевіряється Конституційним Судом на підставі звернень судів загальної юрисдикції у справах, в яких сторона (або сам суд) підняли питання про неконституційність застосовуваного закону чи іншого акту.

Згідно із оскарженою в цій справі статтею 453 (1) КПК рішення Конституційного Суду Румунії про неконституційність закону є беззастережною підставою для перегляду судових рішень, в яких було застосовано неконституційний закон.

Перевіряючи конституційність цієї норми Конституційний Суд відзначає, що за Конституцією Румунії рішення КС мають силу тільки на майбутнє, тобто вони не змінюють нормативно-правове регулювання, яке існувало до їх ухвалення.
З цього слідує, що перегляд судових рішень, які набули статусу остаточних (які не були оскаржені або оскарження яких завершилось) на підставі рішення КС, за загальним правилом, буде неконституційним само по собі - адже це створюватиме передумови для надання такому рішенню "ex tunc" (зворотного в часі) застосування, що є недопустимим з точки зору Конституції.

З іншої сторони, КС відзначає, що законодавець повинен запроваджувати таке законодавче регулювання, яке дозволяло б всім зацікавленим особам домагатися перегляду помилкових рішень з метою усунення помилки, що однаково стосується ситуацій, коли таке судове рішення ухвалено на підставі неконституційного закону.

В контексті такої підстави для екстраординарного перегляду судових рішень, як ухвалення рішення Конституційного Суду про неконституційність застосованого судом закону, це означає, що законодавець повинен досягати оптимального балансу між таким правом на виправлення судових помилок і повагою до принципу "res judicata".

З урахуванням положень Конституції і своєї власної попередньої практики Конституційний Суд дійшов до наступних висновків впливу його рішень на справи в судах загальної юрисдикції:

1) у разі, якщо провадження в суді триває, тобто остаточне рішення у справі ще не було ухвалено на дату ухвалення рішення Конституційного Суду - то таке рішення КС повинно бути враховано і застосовано в такій справі, розгляд якої триває;

2) якщо провадження в суді завершилось з ухваленням остаточного рішення, але під час розгляду справи і до ухвалення рішення КС одна зі сторін заявила про неконституційність застосовуваного закону чи іншого акту, то остаточне судове рішення у такій справі може бути переглянуто на підставі рішення Конституційного Суду.

3) якщо провадження в суді завершилось з ухваленням остаточного рішення і під час такого провадження та до ухвалення рішення КС жодна зі сторін не заявляла про неконституційність застосовуваного закону - то таке остаточне судове рішення не може бути переглянуто на підставі рішення Конституційного Суду.

Таким чином, Конституційний Суд дійшов висновку, що із Конституції випливає, що на підставі рішення Конституційного Суду можуть бути переглянуті остаточні судові рішення в справах, в яких сторони піднімали питання про неконституційність застосовуваного закону.

Проте оскаржувана в цій справі стаття 453 (1) КПК цим вимогам Конституції Румунії не відповідає, адже вона не передбачає чітких критеріїв тих справ, які можуть бути переглянуті на підставі рішення Конституційного Суду - що дозволяє перегляд також і тих справ, в яких сторони не піднімали питання про неконституційність застосовуваного закону.
Тому ця норма є неконституційною в тій мірі, в якій вона не обмежує можливість перегляду судових рішень на підставі рішення Конституційного Суду тими справами, в яких сторони піднімали спір про конституційність застосовуваного закону.

Під час розгляду цієї справи Конституційний Суд Румунії врахував рішення ЄСПЛ у справі "Stanca Popescu v. Romania".
За обставинами цієї справи заявниця подала позов про віндикацію незаконно зайнятої її сусідами земельної ділянки. Суд задовольнив цей позов. В основу цього рішення суду було покладено висновок експерта в якому стверджувалось про незаконне заняття ділянки сусідами заявниці.
Проте пізніше сусіди заявниці подали заяву про перегляд рішення за виключною підставою - якою було судове рішення, яким суд констатував вчинення експертом злочину у вигляді надання недостовірного висновку (але без притягнення експерта до відповідальності через сплив строків давності).
На підставі цієї обставини остаточне рішення суду, ухвалене на користь заявниці, було скасовано.

ЄСПЛ постановив у цій справі порушення статті 6 Конвенції, позаяк повага до принципу "res judicata" вимагає, аби остаточні судові рішення переглядались через помилки фактичного, а не юридичного характеру. В цій справі не йшла річ про судову помилку фактичного характеру, а отже остаточне рішення у справі заявниці було переглянуто з порушенням вимог статті 6 Конвенції.

Згідно із резолюцією КМ РЄ від 08.03.2012 року рішення ЄСПЛ у справі "Stanca Popescu v. Romania" вважається виконаним в частині заходів загального характеру - шляхом доведення Урядом Румунії змісту рішення ЄСПЛ до національних судів з метою недопущення аналогічних порушень шляхом перегляду судових рішень за екстраординарними процедурами.