Корольовський районний суд м. Житомира визнав неконституційною частину постанови Кабміну №641 в частині дотримання маскового режиму.

Суд встановив, що 23 листопада 2020 року чоловік зайшов без маски в житомирський автобус на пл.Корольова 4/2.

На думку правоохоронців, такими діями він порушив вимоги п.1, п.10 постанови Кабміну №641 від 22.07.2020, а значить, зробив адмінправопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП

Адвокат підсудного надав суду письмові заперечення, згідно з якими, при розгляді справи, було заявлено, що співробітники поліції, які склали протокол, на суд не з'явилися.

Крім того, адвокат наполягав, що протокол щодо його підзахисного не має юридичної сили, "оскільки п.1, п.10 постанови КМУ від 22 липня 2020 № 641 обмежують конституційні права і свободи громадян, суперечать ст.1,3,6, 8,19 64 Конституції України "

У зв'язку з цим він попросив провадження щодо підзахисного припинити "у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного порушення".Стаття 44-3 КУпАП передбачає відповідальність фізичних осіб та посадових осіб за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
 
Диспозиція ст.44-3 КУпАП є банкетною, а тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею потрібно звертатися до конкретних правил і норм, які регулюють відносини боротьби з інфекційними хворобами, зокрема до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641.
 
При цьому, суд зазначає, що згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29. 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України. Суд наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України, (п. 3.2 Рішення КСУ від 28 серпня 2020 року Конституційний суд України №1-14/2020(230/20) у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів...).
 
Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суд при розгляді справи має оцінювати зміст нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй (п.2 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»).
 
Суд вважає, що п.1, п.10 постанови КМУ від 22 липня 2020 року №641 обмежено конституційні права і свободи громадянина, що суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України, а тому такий нормативно правовий акт у частині відповідних обмежень не підлягає застосуванню судом при вирішенні справи про адміністративне правопорушення. На думку суду, порушення особою правил карантину, які встановлені не у конституційний спосіб, не є підставою адміністративною відповідальності.
 
Дослідивши матеріали справи, враховуючи вищевикладене, вважаю, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного порушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
 
Керуючись ст.ст.п.1 ст.247, ст.ст.283-285 КпАП України, -
 
П О С Т А Н О В И Л А:
 
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного порушення.