Практика відшкодування шкоди, завданої дією неконституційного закону, розвивається неузгоджено і потребує додаткового законодавчого врегулювання (приклади з практики Третього і Восьмого апеляційних адміністративних судів)
Практика відшкодування шкоди, завданої дією неконституційного закону, розвивається неузгоджено і потребує додаткового законодавчого врегулювання.
Прикладом є розбіжна практика різних апеляційних судів в цій категорії справ.
1. Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі 140/4862/20
Цитата: "Згідно із статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З урахуванням наведених правових норм апеляційний суд зазначає про відсутність можливості застосування зворотної дії у часі щодо рішень Конституційного Суду України.
При цьому апеляційний суд наголошує, що частина 3 статті 152 Конституції України передбачає відповідне право особи, однак не містить норм щодо його реалізації, та містить бланкетну норму, яка відсилає до закону, яким має бути визначено порядок відшкодування такої шкоди.
Разом із тим, відповідний закон, який би унормовував порядок відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, яка завдана фізичній або юридичній особі актами і діями, що визнані неконституційними, на цей час не прийнятий.
........
Згідно із частинами 1-3 статті 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
З огляду на викладене апеляційний суд зауважує, що приписами ЦК встановлено, що особа вправі вимагати відшкодування шкоди у вигляді доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Разом із тим, на переконання апеляційного суду, що наведені приписи не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки на момент проведення ****** виплат ОСОБА_1 ***** він діяв відповідно до чинних на той час правових норм."
2. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду у справі 340/4092/20:
Цитата: "Згідно з частинами 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Отже, Цивільний кодекс України визнає, що особа вправі вимагати відшкодування шкоди у вигляді доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що недоотриманні суми ************, в період дії закону який визнано неконституційним, є збитками для позивача у вигляді недоотриманих доходів (упущена вигода).
..................
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії у часі, що є підставою для відмови в задоволенні позову, є помилковими.
У спірному випадку йдеться не про можливість ретроспективної дії рішення Конституційного Суду України, тобто можливості застосування рішення на правовідносини, які відбувалися до часу його ухвалення, а про відшкодування шкоди, яка завдана внаслідок прийняття закону, що був визнаний неконституційним. При цьому, фактичне зменшення розміру *******, що було запроваджено вищезазначеним законом, суперечить Конституції України не з часу прийняття рішення Конституційним Судом України, а з часу прийняття закону, який визнано неконституційним.
Суд апеляційної інстанції також бере до уваги те, що у справі, що розглядається, позивачем було порушено питання про відшкодування шкоди на підставі положень ст. 152 Конституції України, як норми прямої дії, у зв`язку з прийняттям Державою закону, що визнаний неконституційним, а не у зв`язку з неправомірним рішенням, дією чи бездіяльності органу державної влади.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність закону, який встановлював би праве регулювання порядку та умов відшкодування шкоди, завданої актами, що визнані неконституційними.
Право особи на компенсацію матеріальної шкоди, яка заподіяна фізичній чи юридичній особі актом, який визнаний неконституційним, прямо передбачено статтею 152 Конституції України, а відсутність законодавчо встановленого механізму відшкодування такої шкоди, не може бути підставою для відмові особі у реалізації права, яке визначено Основним законом."
- Шостий апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення про стягнення півмільйона гривень як відшкодування шкоди, завданої неконституційним законом
- Трохи про ретроактивну дію рішень КСУ
- Знову про виключні обставини
- “Гонорар успіху” в адвокатській діяльності (рішення Конституційного Суду Азербайджану)
- У справі про відшкодування шкоди, завданої неконституційним законом, позивач має підтвердити розмір шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між неконституційним актом і завданою шкодою (висновок КЦС Верховного Суду у справі № 754/14608/19)