Процедурні обмеження державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів під час воєнного стану

Процедурні обмеження державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів під час воєнного стану

 

Предметом судового розгляду стала правомірність накладення на фізичну особу-підприємця штрафів та видання припису за результатами позапланових перевірок кафе. Позивач стверджував, що перевірки проводилися за відсутності уповноваженої особи, оскільки адміністратор, яка підписувала документи, на той момент ще не була офіційно працевлаштована. Також оспорювалися процедурні підстави проведення заходів під час дії воєнного стану.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 23 січня 2025 року, залишеним без змін постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року, позов задовольнив. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що відсутність формального трудового договору з особою, яка брала участь у перевірці, свідчить про порушення вимог щодо присутності уповноваженої особи оператора ринку, що робить результати контролю недійсними.

Верховний Суд за результатами касаційного перегляду залишив у силі рішення про скасування штрафів, проте змінив мотиви їхнього ухвалення. Суд відхилив аргумент про «неуповноважену особу», вказавши, що фактична поведінка адміністратора (доступ до кухні, складів, надання пояснень) давала інспекторам підстави вважати її представником підприємця. Використання формальної відсутності трудового договору для скасування результатів перевірки за наявності реальних порушень санітарних норм було визнано як недобросовісна поведінка (зловживання процесуальними аргументами).

Проте Верховний Суд визнав іншу підставу для скасування санкцій: порушення спеціального порядку проведення перевірок у період воєнного стану. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", здійснення державного контролю дозволено лише за умови отримання індивідуального погодження відповідного міністерства для кожного конкретного випадку. У цій справі Міністерство аграрної політики та продовольства України не видавало окремого рішення щодо перевірки конкретного кафе, а Держпродспоживслужба помилково спиралася на наказ загального характеру.

Мотиви постанови ґрунтуються на тому, що в умовах воєнного стану вимога щодо індивідуального погодження перевірок центральним органом влади не є формальністю. Це запобіжник від надмірного тиску на бізнес та інструмент забезпечення принципу пропорційності. Наявність загального переліку підстав для перевірок у нормативному акті міністерства не замінює обов'язку отримати дозвіл на перевірку конкретного суб’єкта господарювання після оцінки реальності загрози життю чи здоров’ю людей.

 

Основними правовими висновками Верховного Суду є:

1.     На період дії воєнного стану та в межах застосування Постанови КМУ № 303 для проведення кожного позапланового заходу державного контролю територіальний орган Держпродспоживслужби зобов'язаний отримати окреме індивідуальне рішення (погодження) Міністерства аграрної політики та продовольства України.

2.     Повноваження представника суб’єкта господарювання під час перевірки можуть підтверджуватися не лише документально, а й фактичними діями (надання доступу до закритих зон, підписання актів); посилання підприємця на відсутність формального працевлаштування особи, яка фактично керувала закладом під час контролю, розцінюється як недобросовісна поведінка.

3.     Державний контроль за безпечністю харчових продуктів не передбачає повноважень інспекторів перевіряти трудові договори персоналу, тому вони мають право покладатися на зовнішні ознаки уповноваження особи, яка супроводжує перевірку.

 

Постанова Верховного Суду від 26 листопада 2025 року у справі № 420/31220/24 (адміністративне провадження № К/990/22088/25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/132102706