Рішення про відмову у прийнятті касаційної скарги до розгляду повинно бути мотивованим (Конституційний Трибунал Польщі)

Рішення Конституційного Суду (Трибуналу) Польщі від 16.01.2006 року

За оскаржуваним в конституційній скарзі законом Верховний Суд може відмовити у прийнятті касаційної скарги в кримінальних справах "як явно безпідставної" без заслуховування учасників і мотивування такого рішення. Також наводиться статистика з якої слідує, що Верховний Суд відмовляє у відкритті провадження за цією підставою за близько 80% касаційних скарг. В конституційній скарзі вказувалось, що норма закону сформульована недостатньо чітко, порушує право на усні слухання.

Розглядаючи спір про конституційність цього положення Конституційний Суд зазначає, що право на справедливий суд, на відміну права бути заслуханим судом, не може бути предметом законодавчих обмежень. В свою чергу така складова справедливого правосуддя, як мотивоване рішення суду, виконує важливу функцію навіть в тих випадках, коли рішення є остаточним і не може бути оскаржено. Мотивоване судове рішення переслідує на меті утвердити у особи віру в те, що рішення є формально і сутнісно справедливим, заохочує індивідуальне сприйняття особою судового рішення, укріплює віру суспільства у судочинство, забезпечує правову безпеку.

Конституційний Суд зазначає про те, що належне мотивування рішень саме Верховним Судом має особливо важливу роль:

1) його рішення є важливою вказівкою щодо застосування закону іншими судами;

2) рішення Верховного Суду створюють юридичне підґрунтя для скарг до ЄСПЛ і самого Конституційного Суду;

3) в умовах, коли близько 80% касаційних скарг визнаються Верховним Судом неприйнятними, дуже важливо наводити належне мотивування для рішень про неприйнятність для того, щоб вони стали орієнтиром для покращення мотивації наступних касаційних скарг (рішення про неприйнятність задають стандарт релевантних і нерелевантних доводів, які не/слід покладати в основу касаційних скарг).

Далі суд зазначає, що саме по собі вжиття законодавцем такого терміну, як "явно безпідставна скарга", не піднімає питань конституційності, оскільки в ряді випадків вжиття в законі широких формулювань є необхідним.

В той же час, в цій справі неконституційність цього положення детермінується кумулятивним ефектом трьох факторів:

1) секретність провадження (мається на увазі розгляд прийнятності скарги без участі сторін);

2) розмитість формулювання терміну "явно безпідставна скарга";

3) відсутність у законі вимоги до суду належним чином мотивувати своє рішення.

Суд визнав оспорену норму закону неконституційною і встановив відстрочку втрати нею сили, адже в інакшому разі Верховний Суд змушений був би почати приймати і розглядати всі підряд касаційні скарги.