Встановлена КСУ неконституційність закону, застосованого судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції

Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням

 

(п. 9.9 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 922/1391/18).

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

29 жовтня 2019 року

м. Київ

 

Справа №  922/1391/18

 

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Багай Н. О., Чумака Ю.   Я.,

 

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т.   О,

 

учасники справи:

позивач - Національне антикорупційне бюро України

представник позивача - Майстренко О. М.

відповідач-1 - Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська"

представник відповідача-1 - не з`явився

відповідач-2 -Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім-ресурс"

представник відповідача-2 - не з`явився

 

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 (головуючий суддя Слободін М. М., судді Хачатрян В. С., Радіонова О. О.) у справі Господарського суду Харківської області за позовом Національного антикорупційного бюро України до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім-ресурс" про визнання угоди недійсною,

 

1.          Короткий зміст позовних вимог

1.1.          23.05.2018 Національне антикорупційне бюро України (далі - Позивач, Бюро) звернулось до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" (далі - Відповідач-1, Підприємство) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім-ресурс" (далі - Відповідач-2, Товариство) з позовом про визнання недійсним договору поставки вугілля від 18.08.2015 № 18/08-1 9 (далі - Договір), укладеного між Відповідачами.

1.2.          Позовна заява мотивована тим, що Договір укладено з порушенням вимог наказу Міненерговугілля України від 11.03.2014 № 237 "Про невідкладні заходи стабілізації фінансового стану галузі та запобігання проявам корупції" (далі - Наказ), оскільки це призвело до продажу вугілля за вартістю нижче ринкової та спричинило недоотримання коштів державним вугледобувним підприємством, що свідчить про невідповідність правочину інтересам держави і суспільства та його моральним засадам, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до статей 203, 215, частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

 

2.          Короткий зміст рішення судів

2.1.          27.07.2018 Господарський суд Харківської області (суддя Кухар Н. М.) прийняв рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

2.2.          10.12.2018 Східний апеляційний господарський суд постановою, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.03.2019, рішення Господарського суду Харківської області від 27.07.2018 скасував, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив; визнав недійсним Договір, укладений між Відповідачами.

2.3.          Судові рішення мотивовані тим, що, відповідно до частини першої статті 1, статті 16, пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", Бюро як орган, створений для захисту інтересів держави, має право на звернення до суду із зазначеним позовом для виконання покладених на нього завдань та (або) обов`язків.

Наказ є регуляторним актом індивідуальної дії та є обов`язковим для тих осіб, щодо яких він був виданий, відтак недодержання в момент вчинення правочину вимог цього Наказу особами, на яких поширюється його дія (керівники вугледобувних підприємств) є підставою для визнання такого правочину недійсним на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215, частини третьої статті 228 ЦК України. На час укладення Договору поставки його сторонам було достеменно відомо про необхідність продажу вугілля безпосередньо генеруючим компаніям теплових електростанцій (при цьому сторони у договорі чітко зазначили, що вантажоотримувачем є ПАТ "Центренерго") за ринковими цінами (ціна вугілля за Договором поставки була значно нижчою від ринкової) і сторони Договору повинні були усвідомлювати, що укладення цього Договору призведе до порушення такого порядку і порушення вимог Наказу, що спрямований на регулювання таких правовідносин, однак не відмовилися від наміру укласти Договір поставки, отже допускали настання протиправних наслідків, а Договір суперечить інтересам держави і суспільства

 

3.          Короткий зміст заяви про перегляд рішення у зв`язку з виключними обставинами

3.1.          Підприємство звернулось до апеляційного господарського суду за заявою про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у зв`язку з виключними обставинами, в якій просить скасувати зазначену постанову, а позов Бюро про визнання недійсним Договору залишити без розгляду.

3.2.          Вимоги заяви мотивовані тим, що положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" 05.06.2019 щодо права Бюро звертатися з позовами про визнання угод недійсними визнано Конституційним Судом України неконституційними, що є підставою для перегляду постанови суду апеляційної інстанції за виключними обставинами та залишення позову Бюро без розгляду.

 

4.          Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4.1.          20.08.2019 Східний апеляційний господарський суд у задоволенні заяви Підприємства про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 за виключними обставинами відмовив.

4.2.          Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що постанову суду у цій справі прийнято до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 05.06.2019 № 4-р (ІІ)/2019, і правомірність застосування норм законодавства України до їх визнання неконституційними підтверджується висновками, викладеними у постановах Верховного Суду. Крім того можливість застосування статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залежить від наявності трьох складових елементів, у тому числі "якщо рішення у справі не виконано" і зазначений елемент у цій справі відсутній. Так предметом цього позову є визнання недійсним Договору поставки, в той час як рішення про визнання недійсним договору не підлягає виконанню у розумінні положень Закону України "Про виконавче провадження". Як свідчать матеріали справи вимоги про застосування реституції у цьому спорі не заявлялись, тому судове рішення виконанню не підлягає, у зв`язку з чим перегляд судового рішення за виключними обставинами є неможливим.

 

5.          Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1.             Відповідач-1 (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 скасувати, заяву Підприємства про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 задовольнити, постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 скасувати, позов Бюро залишити без розгляду.

 

6.          Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі

6.1.          Незважаючи на те, що втрата чинності положеннями нормативного акта у випадку визнання його неконституційним відповідно до частини другої статті 152 Конституції України та статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначається днем ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України (якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення) це не свідчить про те, що таке рішення не може бути підставою для перегляду за виключними обставинами судових рішень, ухвалених раніше прийняття рішення Конституційним Судом України, оскільки протилежне призводило б до неможливості застосування зазначеної підстави для перегляду рішення за виключними обставинами.

6.2.           Процесуальне законодавство прямо передбачає можливість перегляду судових рішень за виключними обставинами саме після ухвалення рішення Конституційним Судом України щодо неконституційності закону (окремих його положень), який був застосований у справі, що має на меті забезпечення реального захисту прав та інтересів учасників справи.

6.3.           Висновок апеляційного господарського суду про неможливість перегляду судового рішення за виключними обставинами та, відповідно, застосування пункту 1 частини третьої статті 320 ГПК України є передчасним та таким, що зроблений за неправильного застосування норм процесуального права, оскільки зміст зазначеного положення не свідчить про неможливість його застосування у справах, рішення в яких не підлягають примусовому виконанню.

6.4.          Висновок суду щодо неможливості перегляду за виключними обставинами рішень про визнання договору недійсним через те, що такі рішення не можуть бути примусово виконані, є помилковим оскільки прямо суперечить нормам чинного ГПК України.

6.5.           Отже оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме пункту 1 частини третьої статті 320, пункту 1 частини першої статті 226, пункту 3 частини третьої статті 325 ГПК України.

 

7.          Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1.          У межах строку для подання відзиву на касаційну скаргу, встановленого ухвалою Суду від 30.09.2019 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Відповідача-1, тобто до 15.10.2019, відзиви від інших учасників справи не надійшли.

7.2.          Подані Бюро 18.10.2019 безпосередньо до Суду пояснення на касаційну скаргу, у яких Бюро яку просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2019  - без змін, є за змістом відзивом. Оскільки його подано поза межами процесуального строку, встановленого ухвалою Суду (яку Бюро отримало 03.10.2019), без клопотання про поновлення цього строку, Суд залишає аргументи цього відзиву без розгляду.

 

8.          Обставини справи

8.1.          Позов у цій справі подано Бюро 30.05.2018 на підставі пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".

8.2.           Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.03.2019, позов Бюро задоволено та визнано недійсним Договір, укладений Відповідачами.

8.3.           Рішенням Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-рІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".

8.4.          Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 № 1698-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

 

9.          Позиція Верховного Суду

9.1.          Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

9.2.          Згідно з пунктом 1 частини третьої зазначеної статті підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

9.3.          Наведеним положенням процесуального закону запроваджено правовий механізм перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, у зв`язку з виключними обставинами, якими є, зокрема, визнання Конституційним Судом України неконституційним закону або його окремих положень, застосованих судом під час розгляду справи.

9.4.          Разом з тим, принцип правової визначеності, який невід`ємно притаманний праву Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на чому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема у § 58 рішення у справі "Маркс проти Бельгії" від 13.06.1979, заява № 6833/74), дозволяє не вдаватися до перегляду судових рішень, які мали місце до прийняття рішення ЄСПЛ як рішення прецедентного або загального характеру, яке формує певну правову позицію. До таких рішень загального характеру належать і рішення конституційних судів. При цьому, як визнає ЄСПЛ, публічне право окремих країн обмежує можливість прийняття конституційними судами рішень, які мають зворотну дію у часі (див. § 58 рішення у справі "Маркс проти Бельгії").

9.5.          Така ж ситуація має місце в України, як видно з норми статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд», відповідно до якої закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

9.6.          Разом з цим, пунктом 1 частини третьої статті 320 ГПК України, як виняток з цього загального підходу, визначено, що встановлена Конституційним Судом України, зокрема, неконституційність закону чи його окремих положень є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у тому разі, якщо це судове рішення набрало законної сили, однак ще не виконане.

9.7.          Застереження щодо можливості перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у разі, якщо воно ще не виконане, ґрунтується на принципі юридичної визначеності, який вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, що у повній формі розкривається у "res judicata pro veritate habetur!" - "судове рішення визнається за істину". Суть цього принципу полягає у тому, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим, не може ставитися під сумнів та підлягає виконанню, тобто вирішення судом спірного питання визнається за істину.

9.8.          Дія принципу res judicata передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов`язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності. Вирішуючи господарський спір, суд застосовує правовий акт, а у випадку, якщо доходить висновку, що правовий акт суперечить Конституції України, не застосовує його з дотриманням порядку, встановленого частиною шостою статті 11 ГПК України, і, вирішивши таким чином спір, встановлює стан правової визначеності у відносинах між сторонами. За судовим рішенням, яке не потребує виконання, такий стан і наслідки, передбачені судовим рішенням, встановлюються одразу з набранням рішенням сили. Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання зокрема судових рішень. Наслідки, передбачені судовим рішенням, яке потребує виконання, остаточно настають після виконання цього судового рішення. Саме з виконанням судового рішення реально поновлюються права особи, яка зверталась з відповідним позовом до суду, і яка за наслідками виконання цього судового рішення отримує визначеність у правовому статусі, на який може покладатись, реалізуючи свої права та обов`язки.

9.9.          Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням. Виняток нормою пункту 1 частини третьої статті 320 ГПК України встановлено для випадків, коли рішення суду ще не виконане, тобто коли наслідки, передбачені ним, остаточно не настали.

9.10.          Звертаючись у цій справі з заявою про перегляд постанови суду апеляційної інстанції у зв`язку з виключними обставинами Підприємство послалося на те, що положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" визнані 05.06.2019 Конституційним Судом України неконституційними щодо права Національного антикорупційного бюро України звертатися з позовами про визнання угод недійсними, що, за твердженням Підприємства, є підставою для перегляду постанови суду апеляційної інстанції у цій справі у зв?язку з виключними обставинами, за наслідками якого позов Бюро має бути залишений без розгляду.

9.11.          Так, постановою апеляційного господарського суду від 10.12.2018, про перегляд якої у зв?язку з виключними обставинами подано заяву у цій справі, позов Бюро задоволено та визнано недійсним Договір, укладений між Відповідачами.

9.12.          Поряд з цим, виконання судового рішення про визнання недійсним правочину (договору, угоди) не вимагає від учасників справи та/або уповноважених органів вчинення певних заходів щодо його фактичного виконання, а визначені цим рішенням наслідки настають для сторін з моменту набрання законної сили таким судовим рішенням, тобто фактично виконання рішення суду вичерпується фактом набранням ним законної сили, тому перегляд такого рішення на підставі пункту 1 частини третьої статті 320 ГПК України суперечитиме принципу res judicata.

9.13.          Таким чином постанова Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018, про перегляд якої у зв?язку з виключними обставинами заявлено у цій справі та яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.03.2019, є фактично виконаною з моменту набрання нею законної сили, а отже й на час прийняття рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційним положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" 05.06.2019, тому не може бути переглянута у зв?язку з виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини третьої статті 320 ГПК України. При цьому, Суд звертає увагу на те, що положення Закону, які Конституційний Суд України визнав неконституційними, не встановлювали відповідальність особи.

9.14.          На підставі наведеного Суд відхиляє посилання Скаржника (пункти 6.3, 6.4) на передчасність висновку суду апеляційної інстанції про неможливість перегляду судового рішення у цій справі за виключними обставинами та застосування пункту 1 частини третьої статті 320 ГПК України, а також неможливість застосування зазначеного положення у перегляді рішень, які не підлягають примусовому виконанню.

9.15.          Твердження Скаржника (пункти 6.1, 6.2) про те, що втрата чинності нормативним актом у разі визнання його неконституційним визначається днем ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України не може свідчити про те, що таке рішення не може бути підставою для перегляду у зв`язку з виключними обставинами судових рішень, ухвалених раніше, а процесуальне законодавство прямо передбачає можливість перегляду судових рішень за виключними обставинами саме після ухвалення рішення Конституційним Судом України, Суд вважає слушними, однак у цій справі постанова суду апеляційної інстанції не може бути переглянута у зв?язку з виключними обставинами на підставі пункту 1 частини третьої статті 320 ГПК України з огляду на те, що є виконаною на час ухвалення Конституційним Судом України рішення, на яке посилається Скаржник.

9.16.          За наведених мотивів доводи Скаржника (пункт 6.5) про те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме пункту 1 частини третьої статті 320, пункту 1 частини першої статті 226, пункту 3 частини третьої статті 325 ГПК України не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в касаційному порядку.

9.17.          Враховуючи викладене, ухвала апеляційного господарського суду зміні чи скасуванню не підлягає, у зв`язку з чим касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

 

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

 

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" залишити без задоволення.

2.          Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 у справі №   922/1391/18 залишити без змін.

 

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

Головуючий суддя                                                   К. М. Пільков

Судді                                                                          Н. О. Багай

                                                                                   Ю. Я. Чумак