Антонін Скалія, мабуть чи не єдиний суддя, який був порушником спокою у Верховному Суді США з окремих думок та справ, які розглядалися під час його доповідей по суті.
"Перша поправка до Конституції США (гарантує право на свободу слова і самовираження) не скасовує стародавнього правила життя - хто платить, той і замовляє музику." - сказав суддя.
Насамперед, перш ніж розповісти про те, як застосовувався даний інститут, потрібно дати теоретичне значення цього терміну.
Текстуалізм - це тлумачення закону в першу чергу на основі його звичайного значення юридичного тексту. Це регулює закон, а не наміри законодавця.
Питання конституційної правотворчості досліджувалось Р. Дворкіним, В.Н Сафоновим та ін.
Текстуалізм мав вагоме значення в діяльності Верховного Суду США як органу конституційного контролю та конституційної правотворчості. Однак, не всі погоджувалися з тим, що текстуалізм має вагоме значення для рішення, яке ставало частиною американського законодавства. Але, через основи судових технологій, які регулюють техніку застосування судового преценденту підкреслюється першочергове значення судових доктрин [1. с. 124].
Текстуалізм вбачає тільки звичайне розуміння мови тексту, а не тільки на його діапазон з яких слів цей текст складається.
Вперше текстуалізм був вперше використаний у 1952 році суддею Верховного Суду - Робертом Джексоном у справі "Янгстаун проти Сойера". В подальшому, Антонін Скалія використовував цей прийом в рішеннях у яких він брав беспосередню участь.
Як приклад рішення ВС США у справі K-Mart v. Cartier зазначається, що Закон виключає тільки товари «іноземного виробництва», які, на думку більшості, можуть означати «вироблені іноземцем», а не «вироблені в чужій країні». Думаю ні. Слова, як і склади, набувають значення "не ізольовано", а в своєму контексті. Хоча пошук окремого слова «іноземний» в словнику може дати тлумачення, яке пропонує більшість, цей підхід також інтерпретує фразу «У мене в оці сторонній предмет» як таку, що, можливо, до чогось з Італії. Фраза «іноземного виробництва» - це звичайне слово, яке добре розуміється як «вироблене за кордоном»[2].
З даним рішенням суддя Скалія частково не погодився і частково погодився.
Скалія в подальшому неодноразово висловлював думку про те, що тлумачення Конституції США на догоду нормам, які змінюються - неправильно [3 с.6].
Разом з тим текстуалізм як форма конституційного контролю та правотворчості продовжує домінувати. Завдяки Антоніну Скалії воно живе і розвивається. Даний прийом використовується і у нас. Правда приховано і в якості простого тлумачення закону Конституційним Судом України та Верховним Судом.
Як приклад - рішення Конституційного Суду № 1-рп/2016 від 15 березня 2016 року [4]
По суті, даний прийом, який відображений в статті має право на існування. Рішення судів повинні викладатися так, щоб вони були зрозумілі скаржникам, які захищають свої права.
Нещодавно, Президент України - Володимир Зеленський заявив що Україна в майбутньому може використати у себе англійське право. І це може стати можливим в якості доктринального та практичного значення, коли юристи зможуть розширити горизонти права. Додам, що окрім англійського права, потрібно використовувати в доктринальному значенні і рішення ВС США як форму конституційної правотворчості.
Джерела:
1. В.Н. Сафонов. Конституционное Правотворчество в деятельности Верховного Суда США.
2. Рішення ВС США по справі "K-Mart v. Cartier" [Електронний ресурс - https://caselaw.findlaw.com/us-supreme-court/486/281.html#318]
3. Новый текстуализм Антонина Скалиа. Стаття Петербургский Михаил Юрьевич. С.1-4.
4. Рішення Конституційного Суду України №1-рп/2016 від 15 березня 2016 року. [Електронний ресурс https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-16#Text]