Рішення Конституційного Суду Кореї від 21.10.2004 року
Справа стосувалась конституційності закону про перенесення столиці Кореї (зі створенням окремої адміністративної одиниці).
Конституційний Суд зазначає, що Конституція Кореї не містить будь-яких положень про столицю і тому оскаржений закон формально не вступає в протиріччя із будь-якою нормою Конституції. Проте КС зазначає, що конституційне право не обмежується виключно писаною Конституцією, адже в ній неможливо зафіксувати (текстуально) всі конституційно значимі речі, а тому доцільно визнавати існування та застосування конституційних звичаїв в окремих питаннях.
Суд зазначає, що Сеул виступав столицею Кореї протягом останніх 600 років, що в силу різноманітних факторів дозволяє дійти висновку про утворення конституційного звичаю, який є складовою "неписаної Конституції".
Виходячи з цього зміна столиці Кореї можлива тільки шляхом внесення змін до Конституції (через референдум) незважаючи на те, що вона і не регулює текстуально питання розміщення столиці. Відповідно оскаржуваний закон визнано неконституційним.
- Об’єднана палата КАС вирішить питання про право на відшкодування шкоди завданої актом, який визнано неконституційним, за період дії відповідного Закону до визнання його неконституційним
- Застосування норм Конституції як норм прямої дії, а не постанови уряду не порушує прав та інтересів КМУ і не надає йому права на апеляційне оскарження
- Стандарти вручення документів у практиці європейських судів
- “Застарівший закон” є нечинним і не може бути перевірений на предмет конституційності (Конституційний Суд Молдови)
- Практика дисциплінарної відповідальності суддів в США