Рішення Конституційного Суду Кореї від 21.10.2004 року
Справа стосувалась конституційності закону про перенесення столиці Кореї (зі створенням окремої адміністративної одиниці).
Конституційний Суд зазначає, що Конституція Кореї не містить будь-яких положень про столицю і тому оскаржений закон формально не вступає в протиріччя із будь-якою нормою Конституції. Проте КС зазначає, що конституційне право не обмежується виключно писаною Конституцією, адже в ній неможливо зафіксувати (текстуально) всі конституційно значимі речі, а тому доцільно визнавати існування та застосування конституційних звичаїв в окремих питаннях.
Суд зазначає, що Сеул виступав столицею Кореї протягом останніх 600 років, що в силу різноманітних факторів дозволяє дійти висновку про утворення конституційного звичаю, який є складовою "неписаної Конституції".
Виходячи з цього зміна столиці Кореї можлива тільки шляхом внесення змін до Конституції (через референдум) незважаючи на те, що вона і не регулює текстуально питання розміщення столиці. Відповідно оскаржуваний закон визнано неконституційним.
- Санкції можуть застосовуватися для запобігання потенційним загрозам національній безпеці без обвинувального вироку, однак їх фактичні підстави підлягають судовій перевірці – окрема думка судді Верховного Суду
- Воєнний стан і безпекові ризики можуть враховуватися під час визначення форми судового розгляду, але не виправдовують автоматичного обмеження процесуальних прав учасників
- Верховний Суд постановив окрему ухвалу щодо зловживання Міністерством оборони України процесуальними правами та неналежної організації представництва в судах
- Суд не може замінювати професійне оцінювання кандидатів на посаду судді власною оцінкою, але зобов’язаний перевіряти дотримання конкурсної процедури – Верховний Суд
- Адміністративний суд має сприяти примиренню сторін, не обмежуючись очікуванням їхньої ініціативи, — Верховний Суд