Конституційні звичаї є джерелом конституційного права навіть в правових системах із писаною Конституцією (Конституційний Суд Кореї)

Рішення Конституційного Суду Кореї від 21.10.2004 року 

Справа стосувалась конституційності закону про перенесення столиці Кореї (зі створенням окремої адміністративної одиниці).

Конституційний Суд зазначає, що Конституція Кореї не містить будь-яких положень про столицю і тому оскаржений закон формально не вступає в протиріччя із будь-якою нормою Конституції. Проте КС зазначає, що конституційне право не обмежується виключно писаною Конституцією, адже в ній неможливо зафіксувати (текстуально) всі конституційно значимі речі, а тому доцільно визнавати існування та застосування конституційних звичаїв в окремих питаннях.
Суд зазначає, що Сеул виступав столицею Кореї протягом останніх 600 років, що в силу різноманітних факторів дозволяє дійти висновку про утворення конституційного звичаю, який є складовою "неписаної Конституції".

Виходячи з цього зміна столиці Кореї можлива тільки шляхом внесення змін до Конституції (через референдум) незважаючи на те, що вона і не регулює текстуально питання розміщення столиці. Відповідно оскаржуваний закон визнано неконституційним.