Українсько-Польський Клуб Конституціоналістів: про минулий досвід та плани на майбутнє

Рік що минає, був багатим на знакові події в житті нашої держави, її юридичної спільноти, зокрема, українських конституціоналістів. Адже, саме у 2021 році в Україні відзначалося 30-річчя відновлення національної державності Українського народу та проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження «Акту проголошення  незалежності України», 25-річчя її Основного Закону - Конституції України, чверть століття запровадження інституту конституційного правосуддя  та багато інших заходів. Свій невеликого «ювілею» досягнув в цьому році також і Українсько-Польський Клуб Конституціоналістів.

Українсько-Польський Клуб Конституціоналістів (УПКК) - неформальне наукове об’єднання українських та польських вчених в галузі конституційного права, суддів Конституційного Суду України та Конституційного Трибуналу Республіки Польщі, політиків, правознавців. Ідея створення УПКК була запропонована у далекому вже 2006 році проф. Єжи Послушним - ректором Вищої школи адміністрації і права в Жешові (нині - Університету права і адміністрації) як пропозиція удосконалення багаторічних наукових стосунків між польськими та українськими вченими-правознавцями. Базовими «осередками» Клубу  стали Львівський національний університет імені Івана Франка (кафедра конституційного права) та Вища школа права і  адміністрації в Жешові. УПКК регулярно проводив свої засідання у формі наукових конференцій, круглих столів, публічних дискусій,  видавав збірники наукових статей польських та українських вчених конституціоналістів, організовував їхні зустрічі, а також заохочував студентську молодь до конституційно-правових досліджень[1]. На жаль, події останніх років, (незаконна анексія  РФ Криму,  розв’язання РФ гібридної війна проти України на  Донбасі, пандемія короно вірусної хвороби Covid-19 )  суттєво  ускладнили традиційні форми діяльності Клубу. 

Юридичний портал «Конституціоналіст» зацікавився досвідом діяльності Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів. Своїми думками про роботу УПКК, про досвід  наукового спілкування українських та польських вчених-конституціоналістів, про практичне значення діяльності Клубу як неформального наукового об’єднання конституціоналістів поділилися з нами вчені з різних регіонів України. Серед них, як безпосередні учасники Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів (зокрема ті учасники, які стояли біля витоків Клубу), так і особи, які «симпатизують» УПКК, ті, хто  знайомий з його науковими виданнями, хто мав можливість приймати участь у наукових заходах організованих безпосередньо Українсько-Польським Клубом Конституціоналістів.

Володимир ШАПОВАЛ (член-кореспондент НАН України, суддя Конституційного Суду України у відставці, Голова Центральної виборчої комісії України 2007-2013 рр., доктор юридичних наук, професор, співголова Українсько-польського клубу конституціоналістів, м .Київ) 

Українсько-Польський Клуб Конституціоналістів як неформальне наукове об’єднання українських та польських вчених в галузі конституційного права явище, до певної міри, незвичне для нашої повсякденної  дійсності. Воно, фактично, не мало раніше, і не має сьогодні аналогів ні в Україні¸ ні в Польщі. Сама ідею створення такого Клубу більше п’ятнадцяти років тому назад була запропонована проф. Єжи Послушним - ректором Вищої школи права і адміністрації в Жешові. Вона мала на меті удосконалити/упорядкувати  багаторічні постійні наукові стосунки польських та українських вчених-правознавців. В епіцентрі цієї співпраці, починаючи із середини 90-тих років минулого століття, опинилися  Львівський, тоді ще, державний університет ім. Івана Франка та новоутворена Вища школа права та адміністрації в Перемишлі (згодом, перенесена до Жешові). Дуже скоро до діяльності Клубу доєдналися вчені з різних українських та польських регіонів. 

Українсько-Польський Клуб Конституціоналістів традиційно проводив по два засідання на рік (по одному в Україні та Польщі). Як правило, такі засідання відбувались у формі наукових конференцій та тематичних круглих столів, тематика яких погоджувалась сторонами заздалегідь. На засіданнях Клубу паралельно заслуховувались доповіді як з польської, так і з української сторони. За матеріалами засідання Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів виходили збірники наукових доповідей та повідомлень. Керівництво Клубу покладалося на двох його співголів - відповідно з української та польської сторони. На превеликий жаль, у 2020 році помер співголова Українсько-Польський Клуб Конституціоналістів проф. Веслав Скшидло - відомий польський вчений-конституціоналіст, довголітній завідувач кафедрою конституційного права Університету Марії Кюрі-Складовської, ректор цього Університету у 1972-1981 рр., вчений який підготовив/виховав десятки польських докторів та кандидатів юридичних наук. 

За роки своєї діяльності Українсько-Польський Клуб Конституціоналістів привертав увагу до найактуальніших проблем конституційного розвитку України та Польщі. Прикметно, що темою його першого засідання, яке відбуло  у м.Києві рівно п’ятнадцять років тому назад (14-15 грудня 2006 р.) був загальний аналіз стану розвитку сучасного конституціоналізму, його особливості в Україні та Польщі. Варто відзначити, що певна частина думок та пропозицій, висловлених учасниками першого засідання Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів в частині удосконалення національного законодавства знайшли своє пізніше застосування, зокрема і на конституційному рівні (зміни до Конституції України  2019 року  щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору).

Зустріч членів Українсько-польського клубу конституціоналістів у Конституційному Суді України (11.03.2011)

Сидять (з ліва на право) : В.Шаповал, А.Головін, В.Скшидло, З.Віктовський;доугий ряд (стоять) - П.Стецюк, А.Шмит, І.Гриценко, Є.Послушний, З.Нєвядомський, К.Екхардт

З об’єктивних причин, останніми роками засідання Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів ПКК  в традиційному режимі  («оф-лайн») стали не можливими. Однак, наукова співпраця, дискусії між польськими і українськими конституціоналістами - членами Клубу не припиняється. Вони й надалі беруть активну участь у спільних наукових конференціях, круглих столах, інших заходах, здебільшого в режимі «он-лайн». В планах Клубу майбутні засіданні, конференції, круглі столи як в Україні, так і в Польщі.

Петро ПАЦЮРКІВСЬКИЙ (професор кафедри публічного права,  декан юридичного факультету у 1991-2021 роках Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктор юридичних наук, м. Чернівці)

Досвід діяльності Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів є надзвичайно цікавим та таким, що потребує поширення у вітчизняному академічному середовищі.  Адже, за одним «столом» Клуб збирав вчених не тільки з пограничних з Україною польських міст та університетів. На його засідання  приїжджали польські конституціоналісти з Варшави, Кракова, Лодзя, Торуня, Гданська, Любліна та Жешова. Саме таку представницьку «команду» наших польських друзів ми мали велику честь і приємність приймати в стінах Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича під час проведення Третього засідання Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів, яке було присвячене обговоренню проблематики поділу влади в конституційній системі сучасної держави. Не менш представницькою була на цьому засіданні і українська група вчених. Серед вчені-конституціоналісти з Києва, Харкова, Одеси, Львова, а також судді Конституційного Суду України та судді Конституційного Суду у відставці. За матеріалами засідання Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича згодом побачив світ окремий випуск Наукового вісника Чернівецького університету (Випуск 641: Правознавство). Варто окремо зазначити, що виголошені тоді думки та пропозиції щодо організації системи державної влади в Україні, особливо в частині налагодження належного механізму «ваг і стримувань» в середині системи організації державної влади в Україні - не втратили своєї актуальності і сьогодні.  Діяльність таких неформальних наукових об’єднань як Українсько-Польський Клуб Конституціоналістів, безперечно, потребує усесторонньої підтримки. 

Віктор ШИШКІН (суддя Конституційного Суду України у відставці, перший Генеральний прокурор України (1991-1993 рр.), народний депутат України 1-го, 2 -го та 3-го скликань,  кандидат юридичних наук, доцент, м.Київ)

Досвід державного будівництва таких країн як сучасна Польща є особливо цінним для України. Адже, саме Польській  Республіці, серед усіх держав-сусідів України, чи не найкраще вдалося системно відійти від «штампів» т.з. соціалістичного минулого. Трансформація державної системи «соціалістичної» Польської Народної Республіки в модерну європейську конституційну державу, державу демократичну з міцними республіканськими засадами, безперечно, заслуговує на глибоку повагу. Цікавим є  також  польський досвід організації конституційного контролю. У зв’язку з цим, зустрічі українських і польських вчених конституціоналістів рази із суддями Конституційного суду України та  Конституційного Трибуналу Республіки, організованих в рамках діяльності Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів, були особливо цікавими та корисними для української сторони. 

Світлана МАРЦЕЛЯК (доцент кафедри конституційного і муніципального права Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, кандидат юридичних наук, м. Харків)

В діяльності Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів є одна надзвичайно позитивна характеристика - матеріали його засідань завжди публікувались в повному обсязі та в надзвичайно короткі (як для України) строки. При цьому, вони виходили в світ як у вигляді окремих збірників наукових статей та повідомлень, так і як окремі (спеціальні) випуски існуючих періодичних університетських видань. В результаті, за роки діяльності  Клубу світ побачили збірники наукових праць «Сучасний конституціоналізм: досвід нових демократій», «Проблеми виборчого права Польщі і України», «Поділ влади в конституційній системі сучасної держави», «Конституційне право на об’єднання громадян в Україні та Польщі (питання теорії та практики)», «Конституційні основи побудови та розвитку громадянського суспільства в Польщі та Україні» та інші. Такі спільні (україно-польські) наукові видання, безперечно, зайняли своє належне місце  в науковому інформаційному просторі. Вони є доброю допомогою, зокрема, як у вивченні сучасного польського конституційного права, так і в поглибленні знань з вітчизняної конституційно-правової проблематики. Тому, було б  дуже добре, як би їхній зміст (тексти наукових статей та повідомлень) були б доступними в електронному режимі як частина офіційних сайтів університетів, які підтримують діяльність Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів.

Сергій РІЗНИК (проектор Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук,  м. Львів) 

Для Львівського національного університету імені Івана Франка, особливо для його юридичного факультету, п’ятнадцята річниця діяльності  Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів є не тільки глибоко символічною з позицій постійного розвитку добросусідських відносин, а й прикладом вдалої реалізації ідей неформальної організації науково-просвітницької діяльності. Адже, за ці роки відбулися десятки спільних наукових заходів, видано низку збірників доповідей та наукових повідомлень. Надзвичайно цікавою є ідея  учасників Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів проекту «Право наших сусідів» - як форми ознайомлення з особливостями правових системи  Польщі і України. Варто окремо відзначити, що саме в рамках наукової співпраці членів Клубу побачили світ праці Броніслава Майгера про Конституцію Пилипа Орлика,  Петра Стецюка про Конституцію Польщі 3 травня 1791 року, в авторському перекладі Володимира Шаповала українською мовою було опубліковано Конституцію Польської Республіки, а у 2020 році - побачило світ монографічне дослідження Кшиштофа Екхардта  присвячене питанням правового статусу народних депутатів  України.

Заслуговую на підтримку постійна увага Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів до нашого спільного наукового минулого, до питання вшанування пам’яті визначних вчених-правознавців. Таким, наприклад, була Міжнародна наукова конференція «Конституційні та адміністративно-правові традиції публічного адміністрування (до 130-річчя від дня народження Юрія Панейка)», організована Львівським національним університетом імені Івана Франка спільно із Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Українсько-Польським Клубом Конституціоналістів (м.Львів, 30.11.2016). 

Вітаючи сьогодні учасників Українсько-Польського Клубу Конституціоналістів з їхнім, нехай невеликим та доволі символічним ювілеєм, щиро бажаємо  їм нових успіхів, цікавих конференцій та круглих столів.