Застосування принципу “lex non cogit ad impossibilia” у практиці Конституційного Суду Литовської Республіки

"Lex non cogit ad impossibilia" - закон не може вимагати неможливого. Як складова принципу верховенства права неодноразово застосовується у практиці Конституційного Суду Литви:

 

1. КС Литви в ухвалі від 19.12.2012 року вказує:

«Слід зазначити, що реалізуючи свої конституційні повноваження Конституційний Суд зв’язаний імперативними вимогами принципу верховенства права, зокрема вимогами захисту легітимних очікувань, справедливості, розумності, пропорційності, "impossibilium nulla obligatio est" (ніхто не зобов'язаний робити неможливі речі) і "lex non cogit ad impossibilia" (правові акти не можуть вимагати неможливих речей)» (абз.2 п.6.3).

 

2. КС Литви у рішенні від 20.10.2015 року розглядав спір про конституційність ряду норм виборчого законодавства. Оскаржуючи конституційність цих норм група членів парламенту посилалась на те, що вони передбачають дискримінаційний і несправедливий характер виборів на різних територіях – бо законом було передбачено можливість формування виборчих округів із неоднаковою кількістю виборців. 

Відповідаючи на цей аргумент Конституційний Суд вказує, що кількість виборців у окрузі може постійно змінюватись в силу об’єктивних причин (зокрема демографічних факторів). А тому після формування виборчого округу неможливо з абсолютною точністю визначити кількість виборців, яка буде у кожному окрузі на день голосування. Оскільки, по-перше, Конституція не може вимагати ірраціонального, а по-друге, закон не може вимагати неможливого (lex non cogit ad impossibilia) - закон не може вимагати, аби у кожному окрузі була однакова кількість виборців, а тому Суд відхилив доводи заявників бо вимоги щодо визначення однакової кількості виборців у всіх округах було б просто неможливо виконати.

Пряма цитата: "6.3.1. In this context, it should be noted that the number of voters in constituencies is subject to change (increase or decrease) due to various objective reasons (inter alia, migration of voters or other demographic factors). In view of this fact, it should be pointed out that, when constituencies are formed, it is not possible with complete accuracy to determine what the number of voters will be on the election day in each constituency. As held by the Constitutional Court on more than one occasion, legal acts may not require what is impossible (lex non cogit ad impossibilia). The Constitutional Court has also held that the Constitution does not require what is irrational (the Constitutional Court’s ruling of 27 June 2007). Thus, the Constitution does not require that such a legal regulation be established under which exactly the same number of voters in all constituencies would be ensured."

 

3. КС Литви у рішенні від 18.02.2018 року розглядав конституційність закону, який зобов’язував будувати фабрики по переробці сміття не ближче 20 кілометрів до населених пунктів. Оскаржуючи конституційність цього закону члени Сейму послались на те, що враховуючи площу Литви і густоту населення її територій таку вимогу закону практично неможливо виконати, що становить собою непропорційне втручання у право відповідних суб’єктів господарювання проводити господарську діяльність із переробки сміття.
Розглядаючи цю справу Конституційний Суд встановив, що за статистичними даними 98% заводів із переробки сміття в країнах Європи побудовані в межах 20-кілометрової зони біля населених пунктів. Це викликано, зокрема, необхідністю їх приєднання до енергопостачальних магістралей. В силу цих і інших факторів Конституційний Суд дійшов висновку, що таке положення закону якщо і можливо виконати, то таке його виконання буде супроводжуватись значними обтяженнями (надмірним тягарем) для відповідних суб’єктів господарювання, а тому цей закон суперечить принципу «ex non cogit ad impossibilia» (закон не може вимагати неможливого).

 

4. КС Литви у рішенні від 19.06.2018 року розглядав питання про конституційність ряду змін до освітянського законодавства. Оспорюваним в цій справі положенням закону було передбачено, що усі університети в Литві повинні провести оцінку і акредитацію своїх навчальних і дослідницьких програм (study fields). У разі невідповідності цих програм вимогам акредитації студенти не могли по ним навчатись. 
Розглядаючи цю справу Конституційний Суд встановив, що оспорюваний закон був прийнятий 13.01.2018 року, порядок акредитації навчальних програм був затверджений Міністерством освіти Литви 26.02.2018 року, а здійснити акредитацію всіх навчальних програм треба було не пізніше 01.03.2018 року. Тобто виконати закон потрібно було за два дні. Враховуючи кількість в Литві вищих навчальних закладів, загальну кількість навчальних програм в них і обсяг роботи, необхідний для їх належної оцінки (акредитації) – Суд дійшов висновку, що такий закон неможливо виконати у дводенний термін. Відповідно Суд визнав його неконституційним як такий, що суперечить принципу «ex non cogit ad impossibilia».

Голова Конституційного Суду Литви Дайнюс Жалімас зазначав, що навіть на дату ухвалення Конституційним Судом рішення цей закон не був до кінця виконаний і навіть через чотири місяці було оцінено і акредитовано менше половини програм.

 

5. КС Литви у рішенні від 12.06.2020 року визнав неконституційною постанову Сейму (парламенту) про утворення спеціальної слідчої комісії, яка повинна була провести парламентське розслідування «щодо можливого неправомірного впливу на литовських політиків, державних службовців та політичні процеси в Литві». 
Конституційний Суд дійшов висновку, що така ціль утворення комісії була сформульована настільки широко і незрозуміло, що комісія була наперед позбавлена можливості досягти цілі своєї діяльності і таку постанову було неможливо виконати, відтак вона суперечила принципу «ex non cogit ad impossibilia».