Бiографiя користувача
- Народився 1981 року в м. Одеса
- 2003 здобув кваліфікацію магістра права в Інституті адвокатури Національного університету “Одеська юридична академія”.
- У 2019 навчався в The Aspen Institute Kyiv на програмі “Справедливість. Закон. Суспільство”
- Науковий ступінь: кандидат юридичних наук (2008 р.)
- Вчене звання: доцент кафедри конституційного права (2012 р.)
- Майстер-тренер з освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини і розвитку громадянських компетентностей (свідоцтво DOCCU, 2017 р.).
Трудова діяльність:
- Верховний Суд (травень 2019 – теперішній час – суддя Касаційного адміністративного суду).
- Національна асоціація адвокатів України (листопад 2018 – травень 2019 – Заступник Голови Комітету з питань верховенства права НААУ; серпень 2018 – травень 2019 – член Комітету конституційного правосуддя та прав людини Ради адвокатів Одеської області).
- Адвокатське об’єднання «Максимус» (грудень 2016 – квітень 2018 року – помічник адвоката; квітень 2018 року – квітень 2019 – адвокат. Право здійснення адвокатської діяльності припинено у зв’язку із призначенням суддею Верховного Суду.
- Національний університет «Одеська юридична академія» (жовтень 2003 – жовтень 2007 – аспірант, вересень 2006 – червень 2008 – асистент, вересень 2008 – листопад 2018 – доцент кафедри конституційного права, листопад 2018 – травень 2019 – професор кафедри конституційного права, в.о. завідувача кафедри).
- Одеська обласна державна адміністрація (вересень 2015 – жовтень 2015 – помічник голови; жовтень 2015 – квітень 2016 – начальник юридичного відділу апарату).
- Одеська митниця ДФС (травень 2016 – листопад 2016 – в.о. заступника начальника Одеської митниці ДФС України).
- Юрисконсульт приватних підприємств (вересень 2003 – серпень 2015).
Громадська робота:
- член Одеської обласної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення (2015-2019);
- голова правління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (2013 – 2016).
Науково-експертна діяльність:
- 2008 – видано авторську монографію «Конституційний конфлікт як феномен та процес в Україні;
- 2008 – 2015 – лектор в Інституті підготовки професійних суддів (навчальний курс «Конституційна юстиція»);
- 2009 – 2017 – лектор в магістратурі державної служби (спеціалізація «публічне адміністрування»);
- 2012, 2020 – брав участь в якості лектора у літній школі під егідою ОБСЄ «Верховенство права і конституціоналізм»;
- 2011 – підготовлено та вийшло накладом 4800 примірників наукове видання «Конституція у судових рішеннях» (у співавторстві);
- 2011 року започатковано серію видань «Проблеми сучасної конституціоналістики» (є автором та редактором видання, вийшло 4 випуски);
- 2013 – видано монографію «Конституційні перетворення в Україні: історія, теорія і практика» (у співавторстві);
- 2015 – вийшов друком підручник «Конституційне право зарубіжних країн» (у співавторстві);
- 2015 – 2018: співпраця з Академією Фольке Бернадотта (шведське урядове агенство з питань миру, безпеки та розвитку), Українським центром економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова та Соціологічною агенцією «ФАМА» в якості експерта з правових питань у проекті «Місцеве самоврядування та верховенство права»;
- автор понад 60 наукових праць;
- у квітні 2023 вступив на докторську програму з міжнародного права в Український вільний університет в Мюнхені
Публiкацiї користувача 34
Показати ще
Коментарi користувача 8
Я б змінив акценти. До хаосу і колапсу призводять не самі по собі точкові і несистемні зміни, а насамперед "нехтування або ж спотворення політиками та можновладцями виконання конституційних приписів" (цитата з цього посту), і не тільки ними - по повсюдне і наскрізне тепер явище. Нажаль.
Суперзірковий склад авторів!
Ось що означає спокійно обдумати ситуацію і запропонувати раціональне вирішення проблеми
Цікавий і своєчасний огляд
Саме тому вирішення тут не може бути одномірним.
Конституційні конфлікти завжди мають позитивну сторону, і саме на ній треба зараз зосередитися. Інститут конституційного контролю має отримати потужний поштовх до розвитку тепер через таке зосередження уваги на собі. І хай серед понад 20 законопроектів, поданих з цього питання протягом тижня, є переважно законодавчий спам, - все одно проявляються конструктивні пропозиції щодо номінування суддів КСУ лише за конкурсними процедурами поза політичних квот, унормування конституційного провадження законом, вирішення питання щодо кворуму тощо. Багато є проблем щодо дієвості інституту конституційної скарги, дисциплінарної відповідальності суддів, процесуальної взаємодії з судами загальної юрисдикції тощо. Тут попереду багато системної роботи
Метою статті є доведення позиції, за якою інституційний дизайн забезпечення верховенства Конституції України визначає не жорстке відособлення, а взаємодію судів загальної юрисдикції та КСУ.
Сприйняття концентрованої моделі конституційного контролю як такої, що заперечує дієву участь інших, окрім КСУ, суб’єктів у тлумаченні та захисті Конституції від порушень, видається помилковим. КСУ являє собою єдиний центр, але він не є єдиним суб’єктом такої діяльності. Іншими значущими учасниками виступають суди загальної юрисдикції, які зобов’язані забезпечувати дієвість Конституції способом її прямого застосування.
в окремих штатах все одно діє принцип більшості - і при обранні президента, і при обранні губернаторів та сенаторів і конгрессменів... а в цілому США обирають президента як належить реальним федераціям... хоча, ми ж бачимо, що кількість виборників від штату залежить від кількості населення і том штати не дають рівну кількість голосів
Неочікувано цей пост став вмить найпопулярнішим на сайті!